Європейський парламент 12 червня ухвалив резолюцію, у якій закликав розглядати гібридні атаки як форму війни та визначив Росію найбільшою державною гібридною загрозою для ЄС і його країн. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Документ підтримали 470 депутатів, 129 проголосували проти, ще 62 утрималися. У резолюції наголошується, що гібридні операції — це навмисні, скоординовані дії держав, які часто маскуються під окремі інциденти й залишаються нижче порогу відкритого збройного конфлікту, хоча їхні наслідки можуть бути співмірними зі звичайною агресією. Тому, на думку Європарламенту, такі дії мають розглядатися як форма війни, незалежно від того, застосовується звичайна військова сила чи ні.

У документі Росія названа найсерйознішою гібридною загрозою для Євросоюзу, зокрема через дії підконтрольних їй виконавців і посередників, таких як Білорусь. Окрім Росії, у резолюції згадуються гібридні кампанії Китаю, Ірану, Північної Кореї, а також діяльність терористичних і злочинних угруповань, приватних військових компаній, олігархічних мереж та інших недержавних суб’єктів.

Європарламент вважає, що Росія намагається послабити європейську єдність, підірвати демократичні інституції, поглибити політичні розбіжності, посіяти страх і недовіру, знизити оборонну готовність ЄС і зменшити підтримку України. Депутати закликали ЄС перейти від реактивної до проактивної стратегії протидії гібридним операціям, щоб ефективніше зривати такі дії, стримувати їхніх організаторів і підвищувати для них ціну ворожих кроків.

«Гібридні операції є навмисними, комбінованими та скоординованими діями держав. Вони подаються як окремі інциденти й залишаються нижче порогу збройного конфлікту, хоча здатні спричиняти наслідки, які можна порівняти зі звичайною агресією. Тому гібридні дії можуть становити форму війни незалежно від того, чи застосовується звичайна військова сила», — йдеться в резолюції.

У резолюції пропонується розробити міжсекторальний план протидії гібридній війні, посилити цивільно-військову співпрацю, створити єдиний координаційний центр між Єврокомісією та Європейською службою зовнішніх справ, а також підготувати механізм застосування статті 42(7) Договору про ЄС про взаємну оборону не лише у разі збройної агресії, а й у випадках особливо серйозних гібридних атак.

Європарламент також закликав створити окремий горизонтальний санкційний режим для протидії гібридним загрозам, який діятиме паралельно з чинними санкціями за дестабілізаційну діяльність Росії. Депутати засудили систематичні вторгнення російських дронів і транскордонні провокації проти країн східного флангу ЄС, назвавши це кампанією залякування цивільного населення.

Окремо у документі наголошується на необхідності системно переймати український досвід протидії гібридним загрозам і посилювати співпрацю з Україною, Молдовою, Вірменією та партнерами на Західних Балканах, які регулярно зазнають атак з боку Росії. Європарламент закликає створити механізми обміну найкращими практиками, зокрема щодо захисту критичної інфраструктури, стратегічних комунікацій і забезпечення стійкості суспільства під час тривалих атак.

Резолюцію підготувала депутатка від Литви Раса Юкнявічене від імені комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони.