Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи у Росії призупинили роботу після нещодавніх атак безпілотників, повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

За словами співрозмовників агентства, Сизранський НПЗ припинив виробництво у вівторок, 15 вересня, через пошкодження, завдані під час дронової атаки. На Сизранському нафтопереробному заводі внаслідок удару дронів пошкоджено кілька об’єктів, зокрема головну установку первинної переробки нафти, на яку припадає близько 71% потужності підприємства. Про це також повідомляє Telegram-канал @ukrpravda_news. Це суттєво вплинуло на можливості заводу обробляти сировину. Саратовський НПЗ зупинив переробку нафти ще минулої п'ятниці, 11 вересня. Про причини зупинки та масштаби пошкоджень щодо Саратовського заводу наразі інформації не наводиться, і джерела не уточнюють, чи планується відновлення роботи найближчим часом.

Заводи належать компанії «Роснафта», а їхня сумарна потужність перевищує 15 мільйонів тонн на рік. Як зазначає джерело, удари дронів призвели до повної зупинки виробничих потужностей на обох підприємствах, і обидва заводи не можуть здійснювати переробку сировини. Це суттєво впливає на роботу компанії та постачання нафтопродуктів у регіоні. Зазначається, що ці заводи є одними з ключових у структурі «Роснєфті» та мають стратегічне значення для російської нафтової галузі.

Reuters наголошує, що атаки на об'єкти паливної інфраструктури Росії можуть вплинути на експорт нафтопродуктів і ситуацію на внутрішньому ринку. Журналісти звертають увагу, що зупинка цих підприємств може поглибити дефіцит пального на внутрішньому ринку Росії, де раніше вже були запроваджені обмеження на експорт. Водночас у «Роснафті» на запити журналістів щодо ситуації не відповіли.

Зокрема, на Сизранському заводі було виведено з ладу головну установку дистиляції сирої нафти АВТ-6 (CDU-6), яка забезпечує близько 71% потужності підприємства (17 100 тонн на добу). За новими даними, пошкодження цієї установки сталося 15 вересня. Друга установка, АВТ-5 (CDU-5, 29% потужності, 7 100 тонн на добу), вже перебувала на ремонті після попередньої атаки в липні, і на момент нового удару її ще не встигли відновити.

Саратовський нафтопереробний завод зупинився 11 вересня після чергової атаки. До цього він так і не зміг повністю відновити роботу після попереднього обстрілу, що стався 8 вересня, коли завод зупинявся через пошкодження обладнання та пожежу після атаки дронів. Підприємство планувало відновити переробку 10–11 вересня, однак знову зазнало удару, що унеможливило повернення до нормального виробничого процесу. За даними Telegram-каналу @ukrpravda_news, завод не зміг повернутися до стабільної роботи після попередньої атаки. У серпні завод також простоював кілька тижнів після атаки 2 серпня.

Важливо, що ці інциденти можуть ще більше загострити дефіцит пального всередині Росії, через який країна вже обмежувала експорт бензину, дизелю та авіаційного пального.

У серпні, як зазначає Reuters, Росія стикнулася з дефіцитом третини бензину після атак на нафтопереробні заводи: власне виробництво покривало лише близько 70% літнього попиту, а разом з імпортом — 85%.

Сизранський завод розташований у Самарській області й має номінальну потужність 8,5 мільйона тонн нафти на рік (150 тисяч барелів на добу), а Саратовський — 7 мільйонів тонн (140 тисяч барелів на добу). У 2024 році, за інформацією джерел, Сизранський НПЗ уже переробив 4,3 мільйона тонн нафти та виробив 0,8 мільйона тонн бензину, 1,5 мільйона тонн дизельного пального і 0,7 мільйона тонн мазуту. Саратовський НПЗ за цей період переробив 5,8 мільйона тонн нафти, виготовивши 1,2 мільйона тонн бензину, 1,9 мільйона тонн дизелю та 1 мільйон тонн мазуту.

Як повідомлялося раніше, після дронової атаки 6 вересня роботу припинив і Рязанський нафтопереробний завод, що належить компанії «Роснафта». Російська влада офіційно не коментувала інциденти на момент публікації новини.

«Паливна криза в Росії, яку спровокували атаки ЗСУ на НПЗ, стала причиною зростання інфляції на 0,7–0,8 процентного пункта», — заявив Андрій Ганган, директор департаменту грошово-кредитної політики Банку Росії.

Як зазначає @epravda, ці події свідчать про зростання ризиків для російської нафтопереробної галузі внаслідок атак безпілотників.

Крім того, на тлі цих подій Росія та Україна цього тижня продовжили удари по енергетичній інфраструктурі одна одної, попри заяву Дональда Трампа про нібито досягнуту домовленість щодо їх припинення. Додатково ситуацію на ринку нафти ускладнила війна в Ірані, яка вже вплинула на глобальні постачання: ціни на пальне у США різко зросли, а дизель перевищив 6 доларів за галон, що посилює тиск на адміністрацію Білого дому напередодні виборів.