Українські далекобійні удари по об'єктах на території Росії суттєво впливають на економіку та повсякденне життя країни, однак наразі не призводять до зниження підтримки війни серед росіян. Про це пише британський оглядач Овен Метьюз у статті для журналу Spectator Australia.

За словами автора, Київ розгорнув масштабну кампанію атак на російські нафтопереробні заводи, склади Wildberries та об'єкти морського експорту нафти. Проте очікуваного зростання антивоєнних настроїв у Росії не відбулося: за даними кремлівського соціологічного центру ФОМ, підтримка війни залишається на рівні понад 72%.

Метьюз зазначає, що українські удари підірвали довіру росіян до здатності влади захищати населення. Деякі російські воєнкори відкрито критикують протиповітряну оборону та військове керівництво. Водночас головною метою України, на думку автора, є саме економічний тиск на Росію. Професор політології Королівського коледжу Лондона Сем Грін вважає, що удари спрямовані на погіршення економічного становища росіян, а не на зміну їхнього ставлення до війни:

"Вони були спрямовані на те, щоб росіяни мали дедалі більше труднощів з економікою – проблеми, яку Кремль не може вирішити, не вирішивши питання війни", – пояснює експерт.

Видимі економічні наслідки вже проявляються: головний економіст державного банку ВЕБ Андрій Клепач визнав, що Росія відстає не лише від Китаю та США, а в окремих аспектах – навіть від України. Мінфін РФ був змушений скасувати низку аукціонів із розміщення держоблігацій через низький попит, а Wildberries після втрати п’ятої частини складів опинилася на межі банкрутства. Водночас, як зазначає Метьюз, ці проблеми поки не є критичними: Фонд національного добробуту РФ скоротився, але все ще містить близько 35 млрд доларів.

Найбільший виклик для Кремля зараз – дефіцит особового складу для війни. Попри великі виплати новобранцям і залучення засуджених, російська армія відчуває нестачу людей. Примусова мобілізація може бути ризикованою: після мобілізації 2022 року в країні відбулися протести, напади на військкомати та масова еміграція.

Автор зауважує, що удари по цивільних об'єктах можуть мати зворотний ефект. Російська пропаганда активно висвітлює загибель цивільних, а Путін називає такі атаки "актами тероризму". Якщо кількість жертв серед цивільного населення зростатиме, Кремль може використати це для мобілізації суспільства та посилення наративу про зовнішню загрозу.

Метьюз підсумовує: українські удари створюють для Росії економічні та військові труднощі, але поки не позбавляють Кремль можливості вести війну. Перенесення бойових дій на територію РФ може навіть зміцнити позиції Путіна, підживлюючи пропаганду про необхідність боротьби із зовнішнім ворогом.