Російські удари по логістиці, енергетичній інфраструктурі та підприємствах зменшують темпи зростання економіки України приблизно на 0,9 відсоткового пункту. Про це йдеться у липневому Інфляційному звіті Національного банку України, на який посилається Delo.ua.

За оцінками НБУ, бізнес змушений витрачати більше на перевезення, автономне енергозабезпечення, безпеку, страхування та відновлення, і частина цих витрат поступово перекладається на споживачів через підвищення цін. Одним із найбільших ризиків регулятор називає нову хвилю проблем із морським експортом, що розпочалася у липні 2026 року. Через обмеження логістики Україна, за прогнозом, недоотримає понад 2 мільярди доларів експортної виручки у другому півріччі цього року.

Водночас Нацбанк очікує, що частину відкладеного експорту вдасться реалізувати у першій половині 2027 року. Ситуація нині менш критична, ніж у 2022-му, оскільки за час війни Україна розвинула альтернативні маршрути через Дунай та західний кордон. До повномасштабного вторгнення близько двох третин експорту проходило через порти Великої Одеси, а після їх блокування вантажі перенаправили через дунайські порти та залізничні переходи. До кінця 2024 року обсяги експорту через Чорне море повернулися до довоєнного рівня.

Як адаптується економіка

НБУ виділяє кілька напрямів, за якими економіка була змушена перебудовуватися через російські атаки:

  • після паливної кризи 2022 року імпорт пального переорієнтовано на країни ЄС, а логістику розширено через західний кордон;
  • після ударів по газовидобутку збільшено імпорт газу та прискорено ремонт пошкоджених об'єктів;
  • атаки на енергетику стимулювали розвиток розподіленої генерації, захист енергооб'єктів та імпорт електроенергії з ЄС;
  • бізнес децентралізує склади та будує альтернативні маршрути постачання.

Однак така адаптація є дорогою: збільшення імпорту газу тисне на валютний ринок і бюджет, а автономне енергозабезпечення підвищує витрати підприємств. За оцінкою НБУ, у 2026 році російські атаки дедалі частіше спрямовані на весь ланцюг постачання — від виробництва і складів до транспорту. Це призводить до втрат активів і запасів, зростання витрат бізнесу та гальмування інвестицій.

"Частину додаткових витрат компанії поступово закладають у вартість товарів і послуг, що створює додатковий інфляційний тиск."

У липневому прогнозі НБУ знизив очікування зростання економіки України у 2026 році та прогнозує інфляцію на рівні близько 10%. Серед основних ризиків регулятор називає посилення російських атак на інфраструктуру та логістику.