Реформа управління публічними інвестиціями в Україні триває вже три роки, але її впровадження стикається з низкою суттєвих труднощів. Як зазначається у дослідженні проєкту "Контроль публічних інвестицій", який фінансує Євросоюз, нові механізми розподілу коштів випереджають спроможності громад, а подання проєктів у систему DREAM не гарантує автоматичного отримання фінансування.

Державна цифрова платформа DREAM стала основою нової системи управління інвестиціями: тут збирають, аналізують і оцінюють проєкти, а також ухвалюють рішення про виділення коштів. Проте, попри понад 34 тисячі зареєстрованих ініціатив, не всі вони отримали підтримку. У DREAM поки що неможливо відстежити, чи виділені на конкретний проєкт публічні або донорські кошти — відповідний функціонал ще розробляється.

Найбільше проєктів громади подають у сферах освіти, науки, комунальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та охорони здоров'я. Найактивнішими є Одеська, Львівська та Київська області, тоді як прифронтові регіони через безпекові ризики та обмежені ресурси подають значно менше заявок. Більшість проєктів, які проходять секторальну оцінку, отримують позитивний висновок, але 12% повертають на доопрацювання або не затверджують — головна причина у нестачі ресурсів для якісної підготовки документів. Лідерами за кількістю незатверджених проєктів є Одещина, Луганщина та Чернігівщина.

Основні проблеми громад

Громади часто плутають терміни та подають як інвестиційні проєкти звичайні капітальні ремонти, що не відповідає вимогам реформи. Через це такі заявки отримують низьку оцінку зрілості і не проходять відбір. Ще одна проблема — поспішне заповнення форм у DREAM без попередньої стратегії, аналізу потреб чи розрахунку економічного ефекту. Лише невелика частина ініціаторів реально оцінює обсяги майбутнього фінансування та співвідносить їх зі своїми запитами, а у багатьох заявках відсутні розрахунки експлуатаційних витрат.

Складнощі виникають і при підготовці техніко-економічного обґрунтування: фахівцям бракує навичок фінансового аналізу та оцінки життєвого циклу проєкту. Окремий виклик — екологічні вимоги за стандартами "зеленого" переходу ЄС: потрібно враховувати вплив на довкілля та зниження викидів CO₂, а зрозумілих методик для розрахунку вуглецевого сліду громадам часто не вистачає.

"Через низькі зарплати, високу плинність кадрів і наслідки війни громади втрачають кваліфікованих спеціалістів. У результаті одна людина часто формує ідею проєкту, готує документацію, веде розрахунки й відповідає за реалізацію", — йдеться у дослідженні.

Як долати труднощі

За даними Мінекономіки, 76% фахівців, які працюють із публічними інвестиціями, вже пройшли навчання. Освітні програми пропонують понад 15 громадських організацій і навчальних центрів, зокрема Центр економічної стратегії проводить тематичні вебінари. Проте попит на практичні знання залишається високим: громади очікують не лише теорії, а й розбору реальних кейсів, типових помилок та успішних рішень, а також прямого діалогу з міністерствами та експертами.

Реформа управління публічними інвестиціями — це довготривалий процес формування нової управлінської культури. За міжнародним досвідом, такі зміни можуть тривати від п’яти до десяти років і потребують кількох ітерацій державної політики. Впровадження цифрових інструментів часто відбувається швидше, ніж формування необхідних знань і навичок для їх ефективного використання.