Український інженер із Полтави Ігор Ільченко став одним із творців біонічного протеза руки Esper Hand, який у 2022 році потрапив до списку найкращих винаходів року за версією журналу TIME та з'явився на його обкладинці. Про це повідомляє 24 Канал напередодні Дня Незалежності України.

Ільченко, який спочатку працював із 3D-друком, у 2017 році приєднався до команди розробників біонічного протеза, де став головним інженером. Разом із Дмитром Газдою та Анною Белєванцевою команда створила перший прототип для дівчини з порушенням функцій кінцівки. У 2019 році їхній проєкт переміг у конкурсі Vernadsky Challenge, що дало змогу залучити інвестиції та продовжити розробку.

Esper Hand — це легка біонічна рука вагою близько 380 грамів із 24 датчиками, які зчитують м'язову активність користувача. Головна особливість протеза — система зі штучним інтелектом, яка навчається розпізнавати індивідуальні рухи кожної людини та адаптується під неї. Завдяки цьому користувач не просто пристосовується до пристрою, а й отримує протез, що підлаштовується під його потреби.

Біонічна рука дає змогу виконувати повсякденні дії — тримати телефон, виделку чи зубну щітку. Заряджається пристрій як звичайний гаджет, одного заряду вистачає на день активного використання. Окрім цього, команда розробила багатосенсорну систему MARS, яка розпізнає рухи м'язів і може керувати не лише протезом, а й іншими пристроями.

Проєкт отримав міжнародне визнання після перемоги у Vernadsky Challenge, а у 2022 році Esper Hand увійшла до 200 найкращих винаходів року за версією TIME. Зображення протеза з'явилося на обкладинці спеціального випуску журналу. Для Ільченка це стало особливим моментом, адже він працював над технологією, яка допомагає людям із втраченими кінцівками повернути можливість жити повноцінно.

"Я працював над технологією, яка має цілком практичну мету – допомагати людям із втраченими кінцівками повертати більше можливостей у повсякденному житті", — зазначив Ігор Ільченко.

Цікаво, що Ільченко здобув юридичну освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, а до інженерії прийшов уже згодом, розпочавши професійну діяльність у сфері протезування.