В Україні понад половина посад суддів в апеляційних судах залишаються вакантними, що призвело до значного кадрового дефіциту та перевантаження діючих суддів, тоді як держава роками економить на фінансуванні судової системи. Як повідомляє УНІАН, у 2025 році у місцевих та апеляційних судах працювало лише близько 4 тисяч суддів при розрахунковій потребі у 11,5 тисячі — дефіцит становить приблизно 65%.

У Північному апеляційному господарському суді замість 75 суддів працювало менше 45, а у Київському апеляційному суді — 62 із 145. Загалом у системі апеляційних судів вакантними залишаються понад 53% посад. При цьому кількість справ на одного суддю не зменшується, а навпаки — зростає: у 2025 році до судів надійшло 4,82 млн справ, розглянуто 4,53 млн, а залишок нерозглянутих справ зріс на 28% і перевищив 1,15 млн.

Фінансування судової влади на 2026 рік закладене на рівні лише 59,4% від потреби, аналогічна ситуація передбачена і на наступні роки. Раніше суди могли використовувати заощаджені на вакантних посадах кошти для потреб апарату, але зараз гроші виділяють лише під фактичну кількість суддів, а розрахункову величину для суддівської винагороди з 2021 року заморозили на рівні 2102 грн, попри інфляцію та зростання прожиткового мінімуму.

"З тих пір ми стабільно недоотримуємо десь 30-35% заробітної плати, а апарат загалом перебуває за межею гідності."

За словами представників судової системи, держава не передбачає коштів на нових суддів, які пройшли конкурси, а бюджетна програма для виконання рішень судів на користь суддів та працівників апарату у 2025 році профінансована лише на 0,6% від потреби, а на 2026 рік — на 0,4% (із 2,3 млрд грн закладено лише 10 млн грн).

Попри це, судова система залишається ефективним джерелом доходів для бюджету: у 2025 році суди зібрали 5,7 млрд грн судового збору при запланованих 3,6 млрд, але ці кошти йдуть на базові витрати, а не на розвиток інфраструктури чи цифровізацію. Суди фактично фінансують чверть власного бюджету за рахунок зборів із громадян та бізнесу.

25 червня набрав чинності Закон № 4905-IX, який повертає для розрахунку окладів суддів реальний прожитковий мінімум (3328 грн у 2026 році), але у фінансовому обґрунтуванні зазначено, що це не потребуватиме додаткових витрат, а Мінфін відповів, що закон про бюджет має більшу силу.

За найскромнішими підрахунками, за два останні роки держава "зекономила" на правосудді майже 30 млрд грн (14,1 млрд у 2025 році та 15,5 млрд у 2026 році), а за п’ять років ця сума може бути ще більшою. Однак точна цифра заощаджених коштів через вакансії, невиплачені оклади та доплати досі не оприлюднена — її мають розрахувати Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів.

Європейська комісія у своєму звіті наголошує, що кадровий дефіцит і хронічне недофінансування судів підривають спроможність України забезпечити належний доступ до правосуддя, що є критично важливим для захисту прав громадян, економічної стабільності та європейської інтеграції.