Лікарка-ординаторка, яка працює в нічну зміну, після дев’яти годин роботи не може швидко заснути через розлад внутрішнього біологічного годинника, що налаштований на денний цикл. Ця проблема характерна для мільйонів працівників із позмінним графіком по всьому світу, серед яких медсестри, інженери, водії та інші спеціалісти.

Наукові дослідження показують, що постійне порушення циркадних ритмів через нічну роботу може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, зокрема підвищує ризик серцевого нападу, інсульту, раку, психічних розладів і втрати пам’яті. Професор Рассел Фостер з Оксфордського університету наголошує: "Сон — це одна з основ здоров’я, так само як ми думаємо про харчування і фізичні вправи. Ми маємо взяти його під контроль".

Під час сну мозок очищається від токсинів через глімфатичну систему, яка виводить продукти обміну, зокрема білки амілоїд і тау, пов’язані з хворобою Альцгеймера. Дослідження Кембриджського університету, проведене професором Г’ю Маркусом, виявило, що порушення роботи цієї системи підвищує ймовірність розвитку деменції. Шведське дослідження за участю понад 13 тисяч працівників показало, що позмінна робота збільшує ризик деменції на 36%, причому ризик зростає зі збільшенням тривалості роботи в нічні зміни.

Крім того, порушення сну підвищує активність імунної системи, що спричиняє хронічне запалення і збільшує ризик серцево-судинних захворювань. Підвищений рівень гормону стресу кортизолу сприяє розвитку інсулінорезистентності, наближаючи організм до діабету. Міжнародне агентство з вивчення раку при ВООЗ класифікувало нічну роботу як "ймовірно канцерогенну", пов’язуючи її з підвищеним ризиком раку молочної залози, передміхурової залози та кишечника.

Дослідниця Ліне Вікторія Моен з Норвезького національного інституту професійного здоров’я в Осло вивчає, як двофазний сон — поділ сну на два окремі періоди протягом доби — може допомогти працівникам нічних змін краще відновлюватися. Спостереження за працівниками позмінної роботи за Полярним колом показали, що вони часто сплять двома відрізками: з 9 ранку до 13 години, а потім удень перед наступною зміною. Моен пояснює: "Їхній організм змушує їх прокидатися, а потім надолужувати додатковий сон у другій половині дня". Така схема відповідає історичним моделям сну доіндустріальної епохи, коли люди теж часто спали двічі на добу.