Російська православна церква (РПЦ) та Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) активно працюють серед українських біженців у країнах Європейського Союзу, створюючи мережу впливу, яка може мати довготривалі наслідки для України та ЄС. Про це свідчить дослідження Інституту національної стійкості та безпеки «РПЦ у Європі: інфраструктура російського впливу», яке охопило Францію, Німеччину, Польщу, Італію та Бельгію.

За словами керівниці лабораторії соціологічних досліджень Інституту, докторки соціологічних наук Катерини Настоящої, дослідження поєднувало глибинні інтерв’ю зі 100 біженцями та аналітичний огляд даних з відкритих джерел, звітів аналітичних центрів і розвідок. Метою було виявити механізми та мотивації, за якими українські біженці потрапляють під вплив церков, пов’язаних із Москвою.

УПЦ МП, не маючи офіційної юрисдикції в ЄС, діє під патронатом РПЦ, часто маскуючись під «українську православну громаду» та переходячи на українську мову богослужінь. У деяких випадках, як в Італії, парафії навіть позиціонують себе як румунські, щоб уникнути асоціацій із російською церквою. Це ускладнює для біженців розпізнавання справжньої належності церков.

Дослідження зафіксувало явища «нормалізованого парадоксу» та «звуків дому»: біженці, навіть розуміючи зв’язок церкви з Росією, виправдовують своє відвідування через відсутність альтернативи, знайомі релігійні обряди чи емоційну прив’язаність. Часто звучить аргумент: «церква поза політикою», хоча на практиці в храмах збирають персональні дані, а також пропонують збирати контакти українських військових під приводом допомоги.

«Якщо до храму приходить нова людина, до неї обов’язково підійде постать із блокнотиком і буде про неї розпитувати. Парафіяльна мережа збирає персональні дані українських біженців офлайн і онлайн», — розповіла Катерина Настояща.

За даними дослідження, такі дії фіксує не лише Інститут, а й Служба зовнішньої розвідки України. Водночас, серед біженців спостерігається поступове зростання обізнаності щодо справжньої суті цих церков, однак через брак альтернативи та емоційну близькість до релігійних практик частина людей продовжує відвідувати парафії, пов’язані з РПЦ. Це створює ризики для безпеки як самих біженців, так і для політичної ситуації в Європі, адже мережа впливу може використовуватися для формування електорального поля на користь проросійських кандидатів у структурах ЄС.