Світова рада золота зафіксувала, що з початку року Росія продала 49,7 тонни золота — це другий за масштабом обсяг продажу за всю історію країни після дефолту 1998 року, коли було реалізовано 118 тонн. Про це повідомив Дмитро Корнієнко.
Причиною такого кроку стала необхідність покриття дефіциту бюджету. Попри значні продажі, у розпорядженні Кремля залишається ще 2 240 тонн золота. Однак головна проблема для російської влади — не кількість запасів, а складність їх конвертації у ліквідні активи через обмеженість ринку та санкції.
За даними Корнієнка, основними каналами збуту російського золота є біржі в Дубаї (ОАЕ) та Гонконзі, звідки метал потрапляє до Китаю — головного покупця. Водночас, через санкції ЄС, США та G7, Росія втратила доступ до найбільшої лондонської біржі, що суттєво звузило можливості продажу.
"Кожна подібна операція спрощує життя кремлівському режиму, навіть попри обмеження, що ринок і покупець не готові купувати той обсяг і за тією ціною, які хочуть у Кремлі", — зазначає Дмитро Корнієнко.
ОАЕ та Гонконг залишаються чутливими до санкцій, оскільки їхні біржі перебувають у стані підвищеної нестабільності. Україна, на думку автора, має ініціювати запровадження вторинних санкцій проти структур, які сприяють реалізації російського золота, оскільки такі заходи досі не були реалізовані.
У ЄС нині обговорюють зміну підходу до санкцій — від пакетного до більш точкового, з огляду на складність узгодження та можливі політичні зміни у 2027 році. Корнієнко наголошує, що найближчі два пакети санкцій можуть стати вирішальними для обмеження каналів збуту російського золота. Він підкреслює, що саме швидкість і логістика біржових операцій є найвразливішим місцем для Кремля, і Україна має використати цей фактор для посилення економічного тиску.