Кремль регулярно заявляє, що Велика Британія «заплатить високу ціну» за підтримку України — такі погрози пролунали і цього тижня після повідомлень про удари британськими дронами по цілях у глибокому тилу Росії. Однак, як пояснює Катя Глод, заступниця керівника напряму зовнішньої політики аналітичного центру New Eurasia Strategies Centre (NEST), ці заяви рідко адресовані лише Лондону.

Передумови

Глод наголошує, що погрози з боку Путіна слід сприймати серйозно, але не як реальну загрозу відкритої війни проти Британії. За її словами, подібна риторика з боку Москви — не новина для Лондона: десятиліттями Росія використовувала Британію як майданчик для гучних акцій, які потім можна заперечити. До таких випадків належать отруєння Олександра Литвиненка у 2006 році та Сергія Скрипаля у Солсбері, хоча це й екстремальні приклади.

Серед нещодавніх інцидентів — підпал складу у Лейтоні в березні 2024 року, організований російськими проксі, а також розвідка російського судна «Янтар» біля критичної підводної інфраструктури Британії у 2024 та 2025 роках. Водночас, як підкреслює Глод, Кремль добре розуміє, що прямий удар по Британії означав би «грати з вогнем» через взаємні зобов’язання союзників у НАТО.

«Ніхто насправді не знає, якою була б відповідь НАТО на атаку Росії проти Британії, і Путін не хоче це з’ясовувати. Він знає, що Росія не має можливості відповісти», — зазначає Катя Глод.

Гібридна війна та обмеження Кремля

З огляду на ризик втручання НАТО, Москва, ймовірно, зосередиться на гібридних атаках — тобто діях, що не передбачають відкритого військового зіткнення. До них належать:

  • кібератаки,
  • тиск на дипломатів,
  • вербування злочинців на території Британії,
  • провокації біля британських кордонів у повітрі та на морі.

Глод вважає, що такі дії триватимуть або навіть посиляться, але важко сказати, чи це виключно відповідь на постачання дронів Україні, чи вони відбулися б у будь-якому разі.

Внутрішні суперечності російської стратегії

Путін опинився у ситуації, коли його погрози стають дедалі менш переконливими. Глод пояснює: «Його дві основні цілі суперечать одна одній: він хоче показати, що допомога Україні матиме наслідки, але водночас не бажає бути прямо причетним до удару по члену НАТО».

З огляду на те, що за останні чотири роки Росія не здійснила жодної прямої атаки на країни НАТО, її здатність підтвердити свої погрози поступово зникає. «Путін раніше погрожував застосуванням ядерної зброї, але не виконав цієї обіцянки. А суть стримування в тому, що якщо не дотримуватися погроз, вони втрачають силу», — додає Глод.

Обороноздатність Британії

Попри малоймовірність відкритого нападу, погрози Кремля викликають занепокоєння щодо стану британської протиповітряної оборони. За словами Глод, Росія має можливість завдати удару по Британії ракетами з території Білорусі. Проте Велика Британія не має на озброєнні американських систем Patriot, на які покладаються деякі європейські союзники для захисту від ракетних атак. Водночас, Глод підкреслює, що прямий ракетний удар малоймовірний: «Росія не хоче вступати у відкриту війну з Британією, бо розуміє, що колективна відповідь НАТО буде значно жорсткішою».