Спростування Північною Кореєю інформації про можливе відправлення своїх військових до Росії відкрило новий виток геополітичної боротьби між США, Китаєм та КНДР. Заява Кім Йо Чжон, сестри лідера КНДР, пролунала майже одночасно з анонсом зустрічі Дональда Трампа з Кім Чен Ином, що може відбутися до кінця 2026 року.

Кім Йо Чжон категорично заперечила слова президента України Володимира Зеленського про підготовку до розміщення в Росії від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових, назвавши це «безпідставним фарсом Києва». Її заява співпала з повідомленням Трампа про намір зустрітися з Кім Чен Ином, посилаючись на ядерний потенціал КНДР — 57 боєголовок, які, за його словами, не з’явилися б, якби він залишався президентом.

«Теорія перекидання додаткових військ є безпідставним фарсом Києва», — заявила Кім Йо Чжон.

За даними The Wall Street Journal, зустріч Трампа і Кіма може відбутися на саміті АТЕС у листопаді у Шеньчжені. Водночас Кім Йо Чжон зазначила, що їй нічого не відомо про такі контакти, хоча відносини між лідерами залишаються «добрі».

Військові навчання та реакція Пхеньяна

Паралельно з цими подіями Південна Корея та США провели спільні навчання «Щит свободи Ульчі», які Пхеньян сприйняв як загрозу. У відповідь КНДР випустила 20 балістичних ракет у бік моря, заявивши про «реалізацію права на самооборону». Дональд Трамп, дотримуючись своїх обіцянок, скасував подальші навчання, а президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно підтримав миротворчі зусилля США. Водночас у Пхеньяні іронізували, що американська військова допомога тепер не безкоштовна.

Міністр оборони Південної Кореї відзначив, що КНДР має від 80 до 120 ядерних боєголовок. Джерела підкреслюють, що скорочення навчань може відтермінувати збільшення відповідальності Сеула за власну безпеку, але війська країни залишаються у повній бойовій готовності.

Український вимір та позиція Китаю

Раніше Південна Корея відмовила Україні у постачанні зброї, але ймовірна зустріч Трампа з Кімом може змінити цю позицію. 20 серпня до Сеула прибув міністр закордонних справ КНР Ван І, який закликав США відмовитися від ворожості щодо КНДР, а Південній Кореї — не ставати на бік Вашингтона чи Пхеньяна. Ці вимоги нагадують позицію Росії щодо України — позаблоковість та прямі переговори.

Кім Йо Чжон також зробила кілька акцентів щодо України та Європи:

  • Росії загрожують США та Захід;
  • майбутнє Європи неможливе без урахування інтересів Росії;
  • лише усунення причини конфлікту припинить «українську кризу».

Реакція Європи та роль Китаю

Європейський Союз наголосив на загрозі, яку несе режим Кіма для регіональної та глобальної безпеки, і закликав Пхеньян припинити підтримку Росії у війні проти України. США такої вимоги не висували, що свідчить про складні закулісні переговори.

Війна між двома Кореями означала б проксі-зіткнення США та Китаю, до чого Вашингтон не готовий. Для Сі Цзіньпіна результат війни в Україні залежить від кількості зброї, бійців та союзників. Китай може використати Кіма як тест для намірів Трампа і, можливо, відмовитися від підтримки Росії в обмін на поступки з боку США.

Поки ж кожен російський удар по Україні — це удар по беззахисній країні. Китай уважно стежить, чи отримає Україна від США хоча б мінімальну допомогу у вигляді ракет для ППО, і розмірковує, як позбутися токсичного союзника у Кремлі.