За даними "Української правди", за колишніх і чинних топпосадовців з команди Володимира Зеленського вже внесли понад 1,1 мільярда гривень застави. Йдеться про ексчиновників Офісу президента, народних депутатів від "Слуги народу", колишніх урядовців та осіб, пов’язаних із ними у корупційних справах.

Більше половини цієї суми — понад 500 мільйонів гривень — припадає на фігурантів справи "Мідас". Як з’ясували журналісти, кошти для застави часто надходять через фірми-одноденки, які не мають реальної господарської діяльності й декларують нульові доходи. Одні й ті самі компанії можуть сплачувати десятки мільйонів за різних підозрюваних.

Найбільші застави внесли за таких колишніх чиновників:

  • 150 млн грн — за Германа Галущенка, ексміністра юстиції та енергетики;
  • 140 млн грн — за Андрія Єрмака, колишнього голову Офісу президента;
  • 120 млн грн і 51,6 млн грн — за Олексія Чернишова, ексвіцепрем’єра.

Серед інших отримувачів застав — топпосадовці ОП, ексміністри, народні депутати та керівники відомств. Зокрема, понад 205 млн грн внесли за керівників Офісу президента, понад 412 млн грн — за колишніх урядовців, майже 172 млн грн — за нардепів, ще 172 млн грн — за інших фігурантів справи "Мідас".

Хто саме вносив застави

За інформацією видання, кошти часто надходять від маловідомих компаній із мінімальним статутним капіталом. Наприклад, 10 млн грн за Єрмака внесло ПП "СВ-ГРУП", яке у 2025 році мало нульовий дохід і активи лише на 137 тисяч гривень. Директорка цієї фірми Валерія Продан на питання про походження грошей відповіла: "Дєвачкі, відпочиваємо, до побачення".

Інший заставодавець Єрмака, керівник ТОВ "НДСЕУ" Володимир Іванков, який вніс 30 млн грн, заявив, що це була "дорога реклама" для його компанії. Водночас у соцмережах Іванков залишав неоднозначні коментарі щодо політичної ситуації в Україні.

"Україна — це колонія США", "Жи*и захопили всю владу", "майдануті заср@ли весь центр"

Ці слова належать Володимиру Іванкову, якого цитує "Українська правда".

Схожі схеми застосовувалися і щодо інших підозрюваних: наприклад, за Олексія Чернишова 66 млн грн внесло ТОВ "Форавто тор", створене за місяць до цього, а за Дмитра Басова — ТОВ "Грін плюс компані", зареєстроване за два місяці до внесення застави.

Як реагують органи контролю

Державна служба фінансового моніторингу, за словами її керівника Філіпа Проніна, не виявила жодної підозрілої операції щодо фігурантів справи "Мідас". Аналогічно не було претензій до фірм-одноденок, які вносили застави.

На тлі цього у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15388, який має посилити контроль за походженням коштів для застави. Документ передбачає обов’язкову перевірку джерел коштів, і якщо їх законність не буде підтверджена, підозрюваний не зможе вийти з-під варти.

Поки що, як підкреслює авторка матеріалу Мартина Богуславець, затримання та підозри щодо топчиновників стали можливими завдяки незалежності НАБУ і САП. Подальший розвиток справ залежатиме від судових процесів.