На 96-му році життя пішла з життя відома письменниця, журналістка, шістдесятниця та громадська діячка Маргарита Довгань. Про смерть матері повідомила її донька Катерина Довгань.

«З великим сумом повідомляємо, що сьогодні відійшла у засвіти наша дорога мама і бабуся. Похорон приватний, про вечір пам’яті буде повідомлено пізніше», — написала Катерина Довгань.

Маргарита Довгань народилася 11 вересня 1930 року в Ташкенті. Її родина опинилася там через сталінські репресії: у 1928 році діда письменниці, який працював митним офіцером на кордоні з Польщею, радянська влада заарештувала як «ворога народу» й вислала до політичного табору в Середній Азії.

У 1953 році Довгань закінчила відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Ще студенткою почала працювати у газеті «Вечірній Київ», а з 1952 року — у літературному виданні «Друг читача».

У 1960-х роках разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, Маргарита була в центрі культурного життя Києва. Вона підтримувала поетів-шістдесятників, листувалася з політв’язнями, допомагала їхнім родинам, організовувала літературні вечори та підтримувала діячів культури, яких переслідувала радянська влада. Восени 1965 року Довгань організувала масштабний літературний вечір у Київському інституті зв’язку, де виступали Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Холодний, Борис Мозолевський, Володимир Підпалий, Віктор Кордун, Микола Воробйов, а вступне слово виголосили Іван Дзюба, Іван Світличний та Євген Сверстюк. Після цього заходу її звільнили з «Вечірнього Києва».

За інформацією «Історичної правди», від ув’язнення та таборів Маргариту Довгань врятував запис «русская» у графі «національність» радянського паспорта. Згодом у її домі на Видубичах, який подружжя називало «Парнасом на Видубичах», виникла традиція літературних вечорниць для дітей і молоді, що тривала до 2013 року.

На початку 1990-х Довгань працювала в Народному русі України, брала участь у Помаранчевій революції та Революції гідності. Національний музей Революції гідності відзначив її як одну з тих, хто підтримував дух шістдесятництва.

Як письменниця Маргарита Довгань дебютувала документальною книжкою «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — березень 2018 р.», яка вийшла у видавництві «Кліо» у 2018 році. Вона роками відвідувала Київський військовий шпиталь, спілкувалася з пораненими бійцями та записувала їхні історії.

«Довгань назвали людиною неймовірної сили духу, невтомного служіння Україні та людям, незгасимої творчої та життєвої енергії», — зазначили у видавництві «Кліо» у прощальному дописі.

У 2020 році у тому ж видавництві вийшла друга книжка Маргарити Довгань «Ріка життя. Сповідь» про її життєвий шлях та український національний рух 1960–1980-х років. Вона увійшла до короткого списку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2020». 2021 року побачила світ її третя книжка — «Етюди зі “світлого” минулого», де зібрано історії з життя авторки, її родичів та друзів — українських дисидентів, митців, борців за свободу.

Раніше стало відомо про смерть письменника і лавреата Шевченківської премії Леоніда Горлача, праправнучки Тараса Шевченка Валентини Сушицької та мисткині Зої Лісовської-Нижанківської.