Німецький депутат Франк Швабе, який нині публічно закликає до припинення російської агресії проти України, має у своїй політичній біографії низку суперечливих рішень щодо Росії та українського питання. Як повідомляє "Фокус", цифрові архіви зберігають його голосування та заяви, які контрастують із нинішньою риторикою.
У червні 2024 року, виступаючи в Парламентській асамблеї Ради Європи, Швабе заявив:
"Ми хочемо зупинити російську агресію, російську війну проти України".
Однак вже 8 липня він проголосував у Бундестазі проти збільшення військової та гуманітарної допомоги Україні. Раніше, у квітні 2014 року, після окупації Криму, Швабе закликав не виключати Росію з ПАРЄ, а у 2019 році підтримав повернення російської делегації до асамблеї з повноцінними правами. Його позиція щодо інтеграції Росії в європейські структури неодноразово викликала критику.
У 2019 році Швабе був доповідачем ПАРЄ щодо Північного Кавказу, але його звіт розкритикували за поверхневість та відсутність контактів із незалежними правозахисниками. Візит до регіону був організований російськими офіційними структурами, що викликало сумніви щодо об'єктивності висновків.
Окремо увагу привертає питання освіти політика. Як з'ясувала німецька преса, Швабе не має вищої освіти, хоча навчався за кількома напрямками. У 2013 році він визнав, що його офіс намагався видалити з Wikipedia інформацію про відсутність диплома, щоб приховати це від громадськості.
У 2024 році під час внутрішньопартійної боротьби за висування до Бундестагу однопартійці звинувачували Швабе в авторитарному стилі керівництва, використовуючи щодо нього термін Gutsherrenart — "панські замашки".
Сукупність цих фактів ставить під питання політичну послідовність і відповідальність Швабе. Його нинішні заяви про підтримку України сприймаються крізь призму попередніх голосувань, рішень і спроб впливати на власний публічний образ, що, як зазначає "Фокус", у цифрову епоху приховати майже неможливо.