26-річна лікарка-інтернка Фредерік Роукенс із Нідерландів проходить практику у реанімаційному відділенні Харківського військового шпиталю, куди надходять найважчі поранені з Харківщини та Донеччини. Це її перший досвід роботи за кордоном, і, як повідомляє журналістка Марія Малєвська для Independence Avenue Media, Фредерік вже втретє за рік приїжджає до України.
Харківський військовий шпиталь — найближчий до лінії фронту стаціонарний медзаклад, навантаження на який після початку повномасштабного вторгнення зросло на 350%. Щодня тут проводять близько 50 складних операцій. Раніше Фредерік допомагала як волонтерка, привозячи з Амстердама машини швидкої допомоги, а тепер навчається у реанімації, де стикається з пораненнями, яких раніше не бачила навіть у своїй країні.
За словами начальниці відділення Ірини Ляшенко, рівень і унікальність медичної допомоги, яку надають у шпиталі, є винятковими для всієї Європи. Вона цитує Пирогова: «Під час війни виграє тільки медицина». Евакуація поранених ускладнена: гелікоптери не використовують через небезпеку, а час від поранення до шпиталю може сягати тижнів. Бували випадки, коли люди з турнікетом на нозі чекали евакуації 36 діб.
Фредерік зізнається, що вражена спокоєм і професіоналізмом українських лікарів, які працюють під постійним стресом і з великою кількістю важких пацієнтів. Вона зазначає: «Це не зовсім те, з чим я стикалася в Нідерландах. І я думаю, що там я такого ніколи не побачу. Я дуже багато навчилася, спостерігаючи за роботою лікарів тут».
«Мені здається, оскільки війна триває 4,5 роки, багато людей звикли до новин про війну, про Україну та про втрати. Але я не думаю, що до цього можна звикати. Для вас це й досі щоденна реальність. Люди не мають права забувати про це. Найменше, що вони можуть зробити, — слухати ваші історії», — сказала Фредерік Роукенс.
Вона планує повернутися до України ще раз за рік і сподівається, що до того часу війна вже завершиться.