Ознаки використання адміністративного ресурсу під час виборів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка зафіксував політолог Мар'ян Ощановський. Він стверджує, що обов’язкова присутність викладачів на зустрічах із одним із кандидатів, а також залучення адміністрації до підтримки цього кандидата ставлять під сумнів рівність умов для учасників перегонів.

За словами Ощановського, основна конкуренція розгортається між Валерієм Копійкою — колишнім виконувачем обов’язків ректора, нині головою Вченої ради університету, — та професоркою Ганною Толстановою, яка раніше обіймала посаду проректорки з наукової роботи. Політолог посилається на розповіді знайомих викладачів, які повідомили, що адміністрація університету активно сприяє Копійці.

Ощановський розповів, що особисто бачив повідомлення у месенджері для працівників економічного факультету, де після наради з деканом викладачів поінформували про зустріч із Копійкою 8 жовтня о 13:00, а явку для науково-педагогічних працівників визначили як обов’язкову. Він підкреслив: «Коли викладачеві через керівництво кажуть, що він має прийти, це вже використання службових важелів».

Крім того, за словами викладачів, на факультетах розміщені плакати із зображенням Копійки, які рекламують чат-бот, тоді як аналогічних матеріалів інших кандидатів, окрім буклетів, співрозмовники не помічають. Ощановський також звернув увагу на висвітлення зустрічі з Толстановою на офіційній сторінці КНУ у Facebook, де, на думку знайомого політолога, епізод із запитанням щодо колишнього ректора Бугрова був поданий у негативному для кандидатки світлі.

Ще одним питанням Ощановський назвав участь голови організаційного комітету з виборів ректора Лариси Комахи у підготовці передвиборчого ролика Копійки. За його словами, Комаха допомагає кандидату та фотографує процес підготовки, що викликає сумніви щодо поєднання її ролі в оргкомітеті та участі у кампанії одного з кандидатів.

Політолог також описав механізми тиску через службову залежність, зокрема натяки на продовження контракту, навантаження, премії чи збереження посади. Він вважає, що сукупність цих епізодів потребує пояснень, оскільки керівника університету має обирати спільнота без адміністративного впливу.

«На моє переконання, університетська спільнота цілком здатна сама вирішити, кому довірити керівництво. Без підказок від деканату, обов’язкової явки та демонстрації того, кого нав’язує адміністрація», — підсумував Ощановський.