Ветеринар, який спеціалізується на дрібних тваринах, у коментарі для BBC Countryfile назвав десять порід і типів собак, які, на його думку, мають менше генетичних проблем і відзначаються високою тривалістю життя.

За словами фахівця, серед популярних порід є такі, що мають підвищений ризик спадкових захворювань. Наприклад, кавалер-кінг-чарльз-спанієлі часто страждають на хвороби серця, французькі бульдоги — на проблеми з диханням, а мініатюрні такси — на захворювання міжхребцевих дисків. Водночас існують породи, у яких генетичні проблеми трапляються рідше.

До списку найздоровіших ветеринар відніс:

  • Метисів — собаки змішаного походження частіше мають нижчий ризик генетичних хвороб, хоча на тривалість життя впливають і розмір, і будова тіла.
  • Австралійський пастуший собака — витривала та розумна порода, яка може мати дисплазію суглобів, але завдяки відповідальному розведенню ці ризики знижуються. Відомий представник породи на ім’я Блуї прожив 29 років і став рекордсменом за тривалістю життя серед собак.
  • Джек-рассел-тер’єр — має небагато генетичних проблем, хоча схильний до вивиху надколінка. Може жити до 16 років, але потребує багато фізичної активності.
  • Бордер-коллі — живе в середньому 12–15 років, серед можливих спадкових проблем — епілепсія, аномалії очей і дисплазія кульшового суглоба. Генетичне тестування допомагає зменшити ризики.
  • Чихуахуа — порода-довгожитель, але через малий розмір у неї часто виникають стоматологічні проблеми та вивих надколінка. Також можливі проблеми з поведінкою.
  • Віппет — має мало генетичних захворювань, але під час активних прогулянок може травмувати шкіру. Вдома ці собаки спокійні та люблять компанію людей.
  • Бельгійський малінуа — рідше страждає на генетичні хвороби, ніж німецька вівчарка. Це активна, розумна порода, яку часто використовують у поліції та армії. Живе до 15 років, але може мати поведінкові особливості.
  • Афганський хорт — попри великі розміри, часто живе 12–14 років. Проблеми зі здоров’ям переважно пов’язані з будовою тіла, зокрема ризиком завороту шлунка.
  • Пудель — стандартні, мініатюрні та той-пуделі мають мало типових для породи хвороб. Стандартні пуделі живуть 12–15 років, у менших різновидів частіше бувають стоматологічні проблеми. Пуделі мало линяють, але їхня шерсть потребує догляду.
  • Бігль — зазвичай доживає до підліткового віку, має небагато генетичних проблем. Це мисливська порода з розвиненим нюхом, тому власникам слід уважно стежити за собакою під час прогулянок.
«Красива зовнішність собаки ще не означає, що порода підійде конкретній родині», — наголосила ветеринарка.

Фахівець також зазначає, що при виборі собаки важливо враховувати не лише здоров’я породи, а й спосіб життя родини та потреби тварини.