За підсумками літньої наступальної кампанії російські війська не змогли здійснити прориви української оборони та не захопили жодного великого міста, зокрема Костянтинівку. Як повідомляє "Еспресо", за три місяці площа окупованих територій зросла лише на трохи більше ніж 250 км², тоді як Сили оборони України, навіть за найобережнішими оцінками, звільнили на 100 км² більше. Частина українських контрнаступальних операцій залишається засекреченою через вимоги безпеки.

У серпні стало відомо про майже повну деокупацію Дніпровщини, окрім одного села. Українські війська відкинули росіян на 60-кілометровому фронті вглиб Донеччини та Запоріжжя, наблизилися до перерізання траси Велика Новосілка – Гуляйполе, форсували річку Мокрі Яли й поступово просуваються на південь. Попри складні умови, російська армія за літо втратила понад 120 тисяч військових — це найбільші втрати за всі роки літніх наступів. За словами українських офіцерів, з настанням осені ці втрати зростатимуть.

Кампанія літа також позначилася посиленням можливостей середньої дальності, які дозволяють стримувати ворога на відстані 50-100 км, повним закриттям Азовського і Чорного морів для військового і тіньового флотів, а також рекордною кількістю ударів по військових заводах та нафтопереробних підприємствах у Росії, що спричинило паливну кризу. Окрім того, ЗСУ завдали ударів по банківському сектору РФ через знищення великих маркетплейсів. У відповідь Росія посилила терор великих міст і готується до осінньої мобілізації після виборів.

На Донеччині ситуація залишається напруженою: російські війська посилили наступ на Покровському і Костянтинівському напрямках, але послабили інші ділянки фронту, чим скористалися українські сили. Зараз понад 200 тисяч російських військових наступають на Слов’янськ і Краматорськ, до яких залишилося менше 15 км. Ворог намагається прорватися в агломерацію зі сходу, просуваючись до Миколаївки та вздовж траси Бахмут – Слов’янськ. На південному фланзі окупанти частково закріпилися в укріпрайоні Рай-Олександрівки, розширюючи зону інфільтрації, але значних проривів не досягли.

На Покровському напрямку росіяни просуваються до Добропілля з флангів, захопили Родинське, зайшли в Новоолександрівку та штурмують Мирне. Найбільшу небезпеку становить спроба прорвати оборону між Добропіллям і Костянтинівкою, щоб відрізати захисників Костянтинівки від логістики. Водночас Сили оборони зберігають контроль над значною частиною Костянтинівки, а на заході та півдні міста тримають оборону на десятках позицій. Окупанти намагаються охопити місто з флангів, зокрема зі сходу, де майже окупували Часів Яр.

Оновлення командування та підготовка до вирішального бою

У відповідь на загрозливу ситуацію головнокомандувач Михайло Драпатий призначив керувати обороною Донеччини двох із найкращих командирів ЗСУ — Андрія Білецького та Дениса Прокопенка. Перший корпус "Азов" під командуванням Прокопенка триматиме оборону від Костянтинівки до стику Донецької, Дніпровської та Запорізької областей, а 3-й армійський корпус Білецького — від Борової до Лиману, а також Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та східний фланг оборони Костянтинівки. Також відбулися кадрові зміни в керівництві 11-го та 19-го корпусів, які відповідають за оборону підступів до Слов’янська і Краматорська.

"Якщо залишити все як є, то поступово, але незворотно ми б втратили всю Донеччину", — йдеться у матеріалі "Еспресо".

Наразі очікується, що нові командири запропонують власний підхід до управління обороною регіону, що може стати ключовим фактором у подальшому розвитку подій на Донеччині.