Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт про результати Національного мультипредметного тесту (НМТ), що став не лише підсумком цьогорічної вступної кампанії, а й своєрідним рентгеном стану шкільної освіти в Україні.

Як зазначає Центр, сучасний формат НМТ передбачає переважно тести з вибором правильної відповіді, без відкритих завдань, де потрібно аргументувати свою думку чи пояснювати рішення. З математики, фізики та хімії дозволено користуватися довідниками з формулами, а для складання тесту достатньо мінімального набору правильних відповідей: з української мови — 8 із 30, з математики — 5 із 22. Попри складні умови проведення (зокрема тривалі повітряні тривоги та перебування в укриттях), результати тестування дозволяють побачити системні проблеми всієї освітньої системи, а не лише шкіл.

Парад 200-бальників і що він приховує

За даними Центру, цього року двоє абітурієнтів отримали максимальні 200 балів з усіх чотирьох предметів, ще 28 — з трьох, 260 — з двох, а понад 3,7 тисячі випускників здобули 200 балів хоча б з одного предмета. Найбільше максимальних оцінок отримали з англійської мови (2 194 особи), математики (1 152), а також історії України. Водночас математику складали всі абітурієнти (близько 330 тисяч), тоді як англійську — лише третина учасників, що свідчить про різний рівень мотивації та підготовки.

Рекорди з англійської пояснюють якісними підручниками, сучасними методиками та високою мотивацією учнів. Математичний тест, навпаки, виявив розшарування: поряд із тисячею 200-бальників — 40 тисяч абітурієнтів (12%), які не подолали поріг. Схожа ситуація з фізикою (12% не склали), хімією (8,5%) та українською літературою (4%).

Середні результати та мотивація

Основна маса абітурієнтів з фізики, математики, хімії та української літератури зосередилася на нижній частині шкали результатів. Важливо, що ці предмети (окрім обов’язкової математики) обирали добровільно, тобто серед учасників мала бути бодай мінімальна мотивація. Найкращі результати показали ті, хто складав англійську, а також біологію — предмет, який обирають для вступу на медичні спеціальності, де прохідний бал не може бути нижчим за 150. За словами Центру, тести з біології не надто складні для підготовлених учнів, оскільки містять багато завдань на відтворення інформації.

Зниження прохідного балу: ризики для якості освіти

Держава встановила мінімальний конкурсний бал 150 для низки спеціальностей, зокрема медицини. Пропозиція знизити цей поріг до 130, яку озвучила ГО «Спілка ректорів» через омбудсмена Дмитра Лубінця, пояснюється стресами та технічними труднощами НМТ. Однак, як наголошує Центр, це фактично допоможе університетам, яким бракує студентів, а не самим абітурієнтам. Зниження вимог може призвести до того, що лікарями стануть люди, які ледве подолали тестування.

«Навіщо нам узагалі виші, які готові згребти до себе абсолютно всіх, аби тільки заповнити ліцензійні місця і зберегти фінансування?» — йдеться у звіті Центру.

Міністерство освіти і науки поки що не підтримало цю ініціативу, але дискусії щодо правил вступу тривають.

Математика як обов’язковий предмет: чому це важливо

Обов’язковий тест з математики часто стає предметом дискусій, особливо серед гуманітаріїв. Проте результати НМТ свідчать: прогалини в математиці негативно впливають і на інші предмети, зокрема фізику, хімію, біологію та навіть гуманітарні дисципліни. Наприклад, лише 20% учнів впоралися з розрахунковими задачами з фізики, а 42% не змогли знайти дві п’ятих від 240 у тесті з математики. У біології та географії більшість не впоралася із завданнями на прості обчислення.

Математика, як підкреслює Центр, формує навички логічного мислення, алгоритміки та причинно-наслідкових зв’язків, і її відсутність негативно позначається навіть на завданнях з української літератури, де потрібно відновити логічну структуру тексту.