Українські підрозділи продовжують наступальні дії на Донеччині, поступово витісняючи російські війська з низки населених пунктів та стратегічних позицій. Як повідомляє військовий аналітик Костянтин Машовець, ЗСУ досягли значних успіхів у районах річки Мокрі Яли та на Новоолександрівському напрямку.

Російські війська намагаються утримати позиції на південний схід від села Філія, північніше річки Вовча та поблизу Новопавлівки, періодично здійснюючи контратаки у напрямках Горіхове – Новопавлівка та Дачне – Новопавлівка. За словами Машовця, ці дії спрямовані на стримування просування ЗСУ та захист флангів російських підрозділів, що обороняються вздовж річки Мокрі Яли. Втім, українські сили не лише вийшли на лінію Запоріжжя – Мирне, звільнивши Запоріжжя, а й розпочали бої за Комар і Перебудову безпосередньо на річці Мокрі Яли.

ЗСУ також просуваються у напрямках Маліївка – Шевченко та Воскресенка – Федорівка, досягнувши околиць цих населених пунктів. Контратаки росіян на цих ділянках не дали їм бажаного результату: частину російських піхотних груп було заблоковано, а інші змогли просунутися лише на незначну відстань. Машовець зазначає:

"Моє теоретичне припущення про те, що ЗСУ цілком здатні дістатися району Шевченко – Бурлацьке – Привілля – Вільне Поле, починає набувати досить практичних контурів".

Положення російських військ у районі Комишувахи залишається складним: українські підрозділи охопили їх з півночі, досягли західних околиць Шевченка та звільнили Новогеоргіївку. Командування російської 29-ї армії, попри перегрупування частини сил, не може забезпечити стабільну оборону одночасно на кількох напрямках, що призвело до уповільнення, але не зупинки просування ЗСУ. Вже зараз українські штурмові групи знаходяться на відстані 7–7,5 км від Времівки та Великої Новосілки.

Ситуація на Новоолександрівському напрямку

У смузі 36-ї російської армії ворог зумів стабілізувати ситуацію в районі Новомиколаївки, утримавши північну частину «трикутника» Новомиколаївка – Темирівка – Новоіванівка. Це стало можливим завдяки серії контратак, однак російські війська зазнали значних втрат, особливо підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти. Попри це, ЗСУ звільнили Запорізьке, майже повністю витіснили ворога з Березового та утримують Калиновське. Українські штурмові групи просунулися у напрямку Новогригорівка – Новоіванівка та досягли околиць Привілля і Павлівки.

Російські війська намагаються контратакувати у напрямках Солодке – Злагода та на захід від Солодкого, намагаючись створити загрозу флангам українських підрозділів. Проте ці спроби обмежилися лише незначними просуваннями окремих піхотних груп.

Перспективи подальших дій

За оцінкою Машовця, командування російських 5-ї та 36-ї армій, усвідомлюючи вразливість своїх флангів, змушене перекидати резерви та організовувати контратаки. Водночас це не призвело до суттєвого уповільнення наступу ЗСУ на ключових напрямках. Подальше просування українських військ може створити додатковий тиск на фланги і тил російських угруповань, хоча масштаб можливих наступальних дій ЗСУ залишається обмеженим через потребу стабілізувати інші ділянки фронту.

Машовець підкреслює, що справжні цілі українського наступу наразі можуть бути обмежені тактичним рівнем через обмеженість сил і необхідність реагувати на активність росіян на інших напрямках, зокрема у Східній операційній зоні.