27-річний Євгеній Логінов, молодший сержант Окремого загону спеціального призначення «АЗОВ» Національної гвардії України, загинув 5 травня 2022 року під час оборони Маріуполя. Він був єдиним сином у родині, народився у Бресті, але з дитинства жив у Миколаєві, де мріяв про море та закінчив морехідне училище і університет кораблебудування.

З дитинства Євгеній захоплювався спортом і військовою справою. У 2018 році, попри відмову медичної комісії, він наполіг на праві служити в армії. Після базової підготовки та складного відбору став одним із найкращих курсантів «Азову» і з гордістю носив шеврон підрозділу. Брав участь у бойових діях на Світлодарській дузі та захищав Маріуполь під час АТО/ООС.

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, Євгеній перебував на сержантських курсах на Львівщині, але одразу вирушив до Маріуполя. Разом із побратимами він потрапив до міста за кілька днів до його повного оточення. Як згадують батьки, син рідко виходив на зв’язок, а під час останньої розмови 27 квітня говорив лише кілька хвилин.

У квітні, після важких боїв, захисники відійшли на «Азовсталь». Євгеній, командир взводу, вивів своїх бійців без втрат і отримав звання молодшого сержанта. Побратими згадують його як людину виняткової хоробрості й доброти, яка завжди брала на себе найскладніші завдання. За словами Руслана Сербова (позивний Давид), коли російські спецпризначенці проникли на територію заводу, Євгеній загинув у бою, отримавши смертельне поранення в сонну артерію.

«Він не шукав прихистку за товстими стінами та підвалами, не їв потайки консерви та пайки. Був сміливий, відчув на собі усю важкість реальної війни, міських боїв. Безмежна повага тобі, Мальдере», — написав побратим Руслан Сербов у книзі «Книга Хоробрих. Маріуполь».

Тіло Євгенія залишилося у Маріуполі. Після його загибелі батьки почали збирати спогади побратимів, долучилися до створення меморіальної виставки «З Україною в серці» та зібрали інформацію про близько 300 військових «Азову». У Миколаєві на честь Логінова перейменували вулицю та встановили меморіальну дошку, яку згодом відновили після пошкодження. За мужність і самопожертву Євгеній Логінов посмертно нагороджений бойовим Хрестом «Честь і Слава» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.