Міжнародний політичний сезон стартував без затримок: зустрічі міністрів фінансів G20 і саміт ШОС у Бішкеку окреслили ключові тенденції, що визначають розстановку сил на початку осені. Про це повідомляє Obozrevatel із посиланням на аналітичний огляд.

Втрати серед цивільних та ситуація на фронті

За даними ООН, у липні 2026 року російські війська вбили у Києві 54 особи та поранили 202. Загалом за два літні місяці у столиці загинув 81 мешканець, понад 300 отримали поранення. В околицях Києва (Бровари, Бориспіль та інші) за цей період загинуло ще щонайменше 71 людина, близько 180 поранено. Найбільше жертв — у Вишневому, Капітанівці та Мілій. Основну загрозу становлять ракетні удари та далекобійні дрони, які вражають навіть глибокий тил. На другому місці за кількістю жертв — авіабомби КАБ. Як зазначає автор, ці цифри мають бути аргументом у діалозі з партнерами щодо необхідності прискорення постачання засобів ППО та далекобійної зброї.

«Затягування передачі засобів ППО, провисання санкцій і відсутність адекватної допомоги далекобійними засобами обчислюються в людських життях, які можна в загальних рисах передбачити…»

На фронті, за оцінкою військового аналітика Костянтина Мащовця, російська армія досягла низки тактичних успіхів, але стратегічних зрушень не відбулося. Тимчасова перевага України у середньодальній зброї частково нівельована, тоді як РФ тимчасово лідирує у використанні реактивних дронів і дешевих дроно-ракет. Проте підвезення нових перехоплювачів показало, що російське домінування у балістиці можна стримувати. Прогноз щодо української балістики до кінця літа не справдився, але очікування залишаються у часових межах «місяці».

Політичний та економічний контекст

Росія концентрує сили на Донбасі, намагаючись надати війні вигляду «фінальної битви». Кремль демонструє готовність до ескалації, формуючи позицію «переконуйте мене» щодо Донбасу. За підсумками вересня стане зрозуміло, чи піде Москва на посилення мобілізації, адже це загрожує економіці та внутрішньою дестабілізацією. Водночас Захід і Україна чинять тиск своїми інструментами: міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що співпраця з РФ неможлива до завершення війни, прем'єр Індії Нарендра Моді закликав до миру, а Китай зберігає традиційну «миротворчу» риторику.

Після інциденту з дроном у Лейпцигу Німеччина посилила позицію щодо РФ, а вибори у Саксонії-Ангальт можуть стати індикатором політичних настроїв у Європі. Загалом риторика про Росію як довгострокову загрозу не слабшає, хоча підходи до підтримки України поки не змінилися.

Вплив на економіку та інфраструктуру

Українські удари по російських НПЗ спричинили хронічну паливну кризу в РФ, яка може загостритись восени через планові ремонти. Зростання цін на пальне підштовхує інфляцію. Кампанія проти російської морської логістики створила передумови для проблем у сільському господарстві та зменшення посівних площ у 2027 році. Додаткові виклики — перебої з електропостачанням на окупованих територіях та анонси щодо авіації. Економічний блок уряду РФ змушений шукати новий баланс на нижчій основі, а з жовтня росіян очікують підвищення тарифів і зборів.

Ситуація в Україні: продовольство та логістика

Попри російські удари по інфраструктурі, на підконтрольних уряду територіях України буде вироблено достатньо продовольства для понад 80 млн людей при населенні близько 25 млн. Проблем із забезпеченням продуктами не спостерігається, хоча можливі тимчасові логістичні збої. У Києві, за спостереженнями автора, супермаркети іноді мають порожні полиці з овочами та фруктами, але поруч працюють лотки малого бізнесу з повним асортиментом. Базові продукти та ліки в наявності, хоча ціни можуть зрости. Уряд вже анонсував фактичне замороження всіх витрат, окрім соціальних, що є спільним інтересом і для Європи на тлі складної зими.