З 30 вересня німецькі податкові органи та соціальні служби почнуть отримувати інформацію про банківські рахунки українців, які проживають у Німеччині та мають статус податкових резидентів. Про це повідомляє Ausnews із посиланням на міжнародний стандарт обміну фінансовою інформацією CRS (Common Reporting Standard).
Українські банки автоматично передаватимуть дані про рахунки своїх клієнтів до німецьких відомств без участі власників рахунків. До переліку інформації, яку отримають німецькі служби, входять:
- особисті дані (ім'я, прізвище, адреса проживання, дата народження, український ІПН та німецький Steuer-ID),
- реквізити рахунку (назва банку, номер рахунку у форматі IBAN),
- фінансова інформація (залишок на рахунку на кінець року, а також усі нараховані доходи — відсотки, дивіденди тощо).
Система автоматично зіставлятиме ці дані, що дозволить німецьким контролюючим органам бачити повну фінансову картину резидентів. Ведення рахунку за кордоном саме по собі є законним, однак для різних категорій українців діють різні вимоги щодо декларування.
Для отримувачів соціальної допомоги (зокрема Bürgergeld, AsylbLG) необхідно самостійно повідомити у свій Jobcenter або Sozialamt про наявність рахунку в українському банку та надати виписки. Якщо інформація про рахунок надійде автоматично через CRS без попереднього декларування, це може бути розцінено як навмисне приховування доходів і шахрайство, що тягне за собою повернення виплат і штрафи.
Офіційно працевлаштованим та підприємцям окремо подавати заяви не потрібно — достатньо включити отримані за кордоном доходи (наприклад, відсотки за вкладами) до щорічної податкової декларації. Експерти радять до 30 вересня перевірити актуальність своїх анкетних даних і податкового статусу в додатках українських банків, а також самостійно врегулювати питання декларування рахунків із німецькими органами.
Раніше, як повідомляє Oboz.UA, німецькі ЗМІ спростували неправдиву заяву депутата Бундестагу від проросійської партії «Альтернатива для Німеччини» Рене Шпрінгера про те, що лише 27,1% українців зі статусом тимчасового захисту працюють у країні. За офіційними даними, цей показник майже в півтора раза вищий і щомісяця зростає.

