Руслан Кравченко, якого 15 вересня указом президента було звільнено з посади генерального прокурора, відмовився від особистої державної охорони через дві години після того, як у Єдиному реєстрі досудових розслідувань з’явилася інформація про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Про це йдеться у статті Михайла Ткача для «Української правди» з посиланням на власні джерела, а також у повідомленні Telegram-каналу @hromadske_ua.

Заява Кравченка про тимчасову відмову від охорони датована першою годиною ночі 14 вересня — приблизно через дві години після внесення відомостей про підозру директору НАБУ, яку Кравченко вніс до ЄРДР о 23:19 13 вересня. За словами журналіста Михайла Ткача, Кравченко вже тоді усвідомлював, що залишає країну не в межах звичайного службового відрядження.

«За наявності держохорони встановити місцеперебування генпрокурора було б значно простіше», — пише Михайло Ткач.

Як повідомляє «Українська правда», Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску Шегині на службовому автомобілі о 2:30 ночі — через три години після внесення підозри і за півтори години після відмови від охорони. Це може означати, що обидва рішення він ухвалював вже перебуваючи неподалік від кордону. Дружина Кравченка залишила Україну ще 12 вересня, перетнувши кордон із Молдовою, а згодом вирушила до Румунії.

«Важливо також зазначити: інформація про те, що Кравченко планує виїхати за кордон, циркулювала в найвищих владних кабінетах ще за кілька днів до його виїзду», — йдеться у статті «Української правди».

Джерела «УП» у політичних і правоохоронних колах називають три основні версії, чому Кравченко вирішив терміново залишити Україну: перша — пов’язана з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, який, за даними джерел, остерігався розслідувань НАБУ і САП щодо «конвертів» для депутатів; друга — можлива підготовка розслідування щодо участі Кравченка у «дахуванні» кол-центрів; третя — поява спеціального «маячка» на Кравченка у базі прикордонників, що означало особливий контроль і необхідність повідомити НАБУ і САП у разі спроби перетнути кордон. За словами джерел, 13 вересня Арахамія намагався з’ясувати, чому щодо Кравченка встановили такий «маячок» і чи означає це можливе затримання.

7 вересня на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного «кришування» кол-центрів і публікації матеріалів спецоперації «Карфаген» Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора. 14 вересня він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу і звинуватив НАБУ та САП у заволодінні матеріалами проваджень проти їхніх працівників під час обшуків у межах спецоперації «Карфаген».

В антикорупційних органах ці дії розцінили як спробу тиску на їхню незалежність. В Офісі генерального прокурора заявили:

«Кривоносу не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом».

Того ж вечора ОГП повідомив про скасування відповідних відміток у ЄРДР. 15 вересня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора. Перед цим Кравченко подав заяву про відставку. Президент Зеленський закликав парламент невідкладно підтримати відставку Кравченка, а профільний комітет Верховної Ради схвалив це подання. 317 депутатів підтримали рішення про звільнення Кравченка.