Руслан Кравченко, якого 15 вересня указом президента було звільнено з посади генерального прокурора, відмовився від особистої державної охорони через дві години після того, як у Єдиному реєстрі досудових розслідувань з’явилася інформація про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Про це йдеться у статті Михайла Ткача для «Української правди» з посиланням на власні джерела, а також у повідомленні Telegram-каналу @hromadske_ua.
Заява Кравченка про тимчасову відмову від охорони датована першою годиною ночі 14 вересня — приблизно через дві години після внесення відомостей про підозру директору НАБУ, яку Кравченко вніс до ЄРДР о 23:19 13 вересня. За словами журналіста Михайла Ткача, Кравченко вже тоді усвідомлював, що залишає країну не в межах звичайного службового відрядження. Журналіст також повідомив, що інформація про можливий виїзд Кравченка була відома представникам найвищого керівництва країни ще за кілька днів до його від’їзду.
«За наявності держохорони встановити місцеперебування генпрокурора було б значно простіше», — пише Михайло Ткач.
Як повідомляє «Українська правда», Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску Шегині на службовому автомобілі о 2:30 ночі — через три години після внесення підозри і за півтори години після відмови від охорони. Це може означати, що обидва рішення він ухвалював вже перебуваючи неподалік від кордону. Дружина Кравченка залишила Україну ще 12 вересня, перетнувши кордон із Молдовою, а згодом вирушила до Румунії.
«Важливо також зазначити: інформація про те, що Кравченко планує виїхати за кордон, циркулювала в найвищих владних кабінетах ще за кілька днів до його виїзду», — йдеться у статті «Української правди».
Джерела «УП» у політичних і правоохоронних колах називають три основні версії, чому Кравченко вирішив терміново залишити Україну: перша — пов’язана з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, який, за даними джерел, остерігався розслідувань НАБУ і САП щодо «конвертів» для депутатів; друга — можлива підготовка розслідування щодо участі Кравченка у «дахуванні» кол-центрів; третя — поява спеціального «маячка» на Кравченка у базі прикордонників, що означало особливий контроль і необхідність повідомити НАБУ і САП у разі спроби перетнути кордон. За словами джерел, 13 вересня Арахамія намагався з’ясувати, чому щодо Кравченка встановили такий «маячок» і чи означає це можливе затримання.
7 вересня на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного «кришування» кол-центрів і публікації матеріалів спецоперації «Карфаген» Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора. 14 вересня він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу і звинуватив НАБУ та САП у заволодінні матеріалами проваджень проти їхніх працівників під час обшуків у межах спецоперації «Карфаген». За інформацією «УП», підозра Кривоносу стосувалася підроблення офіційних документів та фіктивного усиновлення.
В антикорупційних органах ці дії розцінили як спробу тиску на їхню незалежність. В Офісі генерального прокурора заявили:
«Кривоносу не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом».
Того ж вечора ОГП повідомив про скасування відповідних відміток у ЄРДР. 15 вересня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора. Перед цим Кравченко подав заяву про відставку. Президент Зеленський закликав парламент невідкладно підтримати відставку Кравченка, а профільний комітет Верховної Ради схвалив це подання. 317 депутатів підтримали рішення про звільнення Кравченка.
Кравченко пояснював свій виїзд службовим відрядженням, підкреслюючи намір поінформувати міжнародних партнерів про ситуацію в антикорупційній системі України.

