Сухий полин традиційно використовували в українських оселях для захисту від комах та ароматизації приміщень. Рослину застосовували у різних побутових сферах, що збереглося в народних традиціях.
Полин часто клали у шафи з одягом, щоб відлякувати міль. Його різкий аромат служив натуральною альтернативою хімічним засобам, а пучки рослини міняли кожні кілька місяців, коли запах слабшав. Також сухий полин розкладали в коморах і погребах, де зберігали зерно чи овочі, щоб захистити запаси від комах-шкідників.
Для боротьби з мурахами використовували свіжий або сухий полин, розкладаючи його у місцях активності комах. Пучки рослини розвішували біля терас, альтанок або відкритих вікон, щоб зменшити кількість комарів, хоча це не гарантувало повного захисту. Крім того, полин застосовували для природної ароматизації господарських приміщень — сараїв, горищ, комор, де він усував затхлі запахи.
У лазнях до віників додавали кілька гілочок полину або підвішували рослину в парній. Під дією гарячої пари ефірні олії випаровувалися, створюючи насичений природний аромат. Полин також використовували у компості, додаючи його в невеликій кількості, щоб не сповільнити процес перегнивання через біологічно активні речовини.
Подрібнені сухі стебла полину застосовували як мульчу навколо декоративних рослин для зменшення випаровування вологи та часткового пригнічення бур’янів. У народних прикметах полин вважали оберегом: його підвішували біля входу або клали під стріху, вірячи в захист від негараздів і недоброзичливців. Рослина також популярна у декоративних композиціях завдяки сріблясто-зеленому листю, яке добре зберігає форму після сушіння.