Росія значно змінила тактику ударів по Україні, масово використовуючи реактивні дрони та експериментуючи з так званими «дронами-матками». За даними відкритих джерел, лише у серпні 2026 року зафіксовано близько 2800 застосувань реактивних дронів, тоді як за весь попередній рік їх було лише близько 180. Це свідчить про перехід агресора до масштабного використання нових типів безпілотників.

Реактивні дрони становлять для України новий виклик, адже їх перехоплення значно складніше: ефективність протидії наразі становить близько 60%, тоді як для звичайних «Шахедів» вона сягала 90–95%. Основна мета Росії — не лише завдати фізичної шкоди, а й перевантажити систему ППО, змусити Україну витрачати дорогі ракети на дешевші цілі, а також створити тривалу паніку серед населення та порушити роботу критичної інфраструктури.

Особливо помітний вплив таких атак у Києві, де постійні тривоги паралізують нормальне життя міста. Окрім безпосередніх руйнувань, атаки спричиняють економічні збитки через зупинку логістики, роботи підприємств та психологічний тиск на населення. Росія також використовує дрони для розвідки, спостерігаючи за реакцією української ППО та коригуючи тактику в реальному часі.

Нові типи дронів і тактика

Під час останніх атак над Києвом були помічені експериментальні «дрони-матки» — великі «Шахеди», які транспортують FPV-дрони та запускають їх ближче до цілі. Такі випадки поки поодинокі, але вони демонструють потенціал для ураження цілей у глибокому тилу. FPV-дрони, запущені з «дрона-матки», мають більшу маневреність і можуть точніше вражати рухомі чи статичні об’єкти, наприклад військові вантажівки або розрахунки ППО.

Реактивні дрони летять на висоті понад 3,5 км і з високою швидкістю, що робить їх малодоступними для мобільних вогневих груп, кулеметів, «Гепардів» та ПЗРК. Основними засобами протидії залишаються реактивна авіація, зенітно-ракетні комплекси та дрони-перехоплювачі. Деякі нові моделі дронів за характеристиками вже наближаються до крилатих ракет.

Перспективи та виклики

Українським інженерам доводиться швидко реагувати на зміну технологій ворога. Виробництво дешевих керованих боєприпасів у Росії зростає, і головний виклик — забезпечити достатню кількість ефективних засобів перехоплення. Важливо, щоб засоби протидії були дешевшими за цілі, інакше противник може виснажувати Україну фінансово.

«Якщо одна сторона запускає дешевий боєприпас, а інша відповідає набагато дорожчим, то навіть успішне перехоплення не вирішує проблему стратегічно. Нам потрібно зробити так, щоб масована атака перестала бути вигідною для противника», — йдеться у матеріалі.

У майбутньому очікується зростання ролі штучного інтелекту у війні: боєприпаси та системи ППО ставатимуть «розумнішими», зможуть самостійно аналізувати обстановку, коригувати маршрут і приймати рішення без постійної участі оператора. Це стосується обох сторін конфлікту, і вже зараз такі технології активно впроваджуються у цивільному житті.