Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський повідомив, що компанія готова до конструктивного діалогу з Національним банком України для врегулювання суперечливих питань. За його словами, найближчим часом за ініціативи Прем’єр-міністра України Сергія Корецького відбудеться зустріч усіх зацікавлених сторін, а до цього моменту Укрпошта утримається від публічних коментарів щодо ситуації.

Питання, пов’язані з діяльністю поштового оператора — від податкового номера та банківських реквізитів до фінансової інклюзії й посади керівника компанії — обговорювалися під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури 16 вересня за участі уряду та представників Нацбанку. Під час засідання також порушували питання зазначення податкових номерів і номерів банківських карток у платіжних квитанціях. Смілянський зазначив, що вдалося досягти домовленості з командою НБУ щодо оперативного опрацювання їхніх пропозицій за участі комітету, міністерства, Укрпошти та самого Нацбанку, аби на зустріч із керівництвом уряду вийти вже з конкретними рішеннями.

«Я можу висловити обережний оптимізм, що це можливо. Зі свого боку ми докладемо максимум зусиль, щоб, розуміючи критичну роль Укрпошти, підійти до цієї зими сильними й готовими надавати нашим громадянам усі необхідні базові послуги», — заявив Смілянський.

Він також наголосив, що готовий «відкласти особисті емоції» заради пошуку конструктивного рішення. Смілянський додав, що всі подальші обговорення відбуватимуться непублічно, і лише після завершення перемовин можна буде очікувати новин від компанії або уряду.

Що відомо

У червні 2026 року Національний банк України визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам щодо професійної придатності для керівництва АТ «Укрпошта». Регулятор зобов’язав уповноважений орган компанії відсторонити Смілянського від посади протягом п’яти робочих днів. У НБУ пояснювали, що це рішення пов’язане з виявленими у 2023–2026 роках порушеннями у сфері платіжних послуг, фінансового моніторингу, управління ризиками та внутрішнього контролю. Сам Смілянський заявив про намір захищати свою репутацію в суді: 16 вересня він повідомив, що його адвокати подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення про його звільнення.

За словами Смілянського, до нього застосували підхід, який не використовували щодо керівників банків та інших фінансових установ навіть після значно більших штрафів, ніж в Укрпошти. Він також вважає, що рішення НБУ є проявом особистої помсти голови регулятора Андрія Пишного.

Між Укрпоштою і Національним банком триває конфлікт, у центрі якого — прагнення компанії отримати банківську ліцензію. Це призвело до вимоги НБУ звільнити Смілянського, яка наразі не виконана. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначав, що конфлікт набув особистого характеру через протистояння між головою НБУ Андрієм Пишним і Смілянським. Відомо, що їхнє протистояння триває вже не перший рік і останнім часом перейшло у публічну площину з особистими звинуваченнями.

У серпні 2023 року, за даними ЗМІ, під час перевірки Укрпошти Нацбанк виявив операції з готівкою на 11,9 млрд грн, які могли мати ознаки участі у схемах з легалізації коштів невідомого походження.

Крім того, Нацбанк застосував до Укрпошти штраф у розмірі 1,7 млн грн за порушення у сфері корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками. Окрім цього, 17 березня НБУ оштрафував Укрпошту ще на 255 тисяч гривень. За словами Смілянського, цей штраф є проявом тиску на компанію і може бути спробою вплинути на процес створення «Укрпошта Банку». Він також повідомив, що компанія виконала рішення регулятора та сплатила штраф у розмірі 250 тис. грн, але планує оскаржити його в суді. Смілянський вважає, що вимоги НБУ щодо надання порядку денного і протоколів засідань наглядової ради виходять за межі принципів корпоративного управління та можуть створювати ризики для незалежності управління державною компанією.

У серпні між сторонами виникла ще одна публічна суперечка: Укрпошта заявила, що НБУ вимагає зазначати в платіжних документах податковий номер і номер банківської картки, тоді як регулятор заперечив, що встановлював такі загальні вимоги для оплати комунальних послуг.