Національний банк України повідомив, що у вересні 2026 року підприємства стримано оцінили результати своєї діяльності. За даними щомісячного опитування, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) склав 48,2, що майже не відрізняється від серпневого показника 48,3 і нижче за вересень 2025 року (50,4).

Серед основних причин такої динаміки вказано погіршення безпекової ситуації, руйнування логістичних і виробничих об'єктів, зростання витрат через подорожчання пального, дефіцит кваліфікованих кадрів і незначне посилення курсових очікувань. Водночас позитивно вплинули стабільна ситуація з енергопостачанням, високий урожай та розвиток нових логістичних маршрутів.

Промислові підприємства повернулися до позитивних оцінок завдяки пожвавленню у переробній галузі та стабільності в енергетиці: секторальний індекс зріс до 51,0 (у серпні — 47,3). Промисловці очікували збільшення обсягів продукції та нових замовлень, зокрема експортних, а також зростання запасів сировини. Проте оцінки щодо незавершеного виробництва та залишків готової продукції залишилися стриманими.

У будівництві після шести місяців оптимізму настрої стали обережнішими — секторальний індекс знизився до 48,8 (у серпні — 50,7). Причинами стали призупинення державного фінансування відновлення доріг, сезонність робіт і зростання витрат. Будівельники прогнозували зростання обсягів робіт і нових замовлень, але повільнішими темпами, а також сповільнення закупівлі послуг підрядників через подорожчання.

Найбільш стримані очікування зафіксовано у сфері торгівлі: індекс становив 45,9 (у серпні — 47,5). Торговельні компанії прогнозували подальше зниження товарообороту, запасів і торговельної маржі через руйнування складських комплексів і складну логістику.

У сфері послуг оцінки також стали обережнішими — індекс 47,3 (у серпні — 49,5). Причинами стали руйнування логістики, подорожчання пального та дефіцит кадрів. Респонденти не очікували зростання обсягу нових замовлень і наданих послуг.

Більшість підприємств прогнозували пришвидшення зростання закупівельних цін, вартості сировини, а також цін на власну продукцію та послуги. На ринку праці ситуація залишалася неоднозначною: лише будівельники очікували збільшення персоналу, тоді як інші сектори готувалися до скорочень, особливо у сфері послуг.

"Подальше погіршення безпекової ситуації, руйнування об’єктів логістики, виробництва та складських приміщень, зростання витрат підприємств через здорожчання цін на пальне, обмежена внутрішня пропозиція товарів і послуг, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також незначне посилення курсових очікувань стримували економічну активність підприємств. Натомість позитивними чинниками були стабільна ситуація з енергопостачанням, високий урожай і розбудова нових логістичних маршрутів."

За прогнозом Нацбанку, економічне зростання у другому півріччі 2026 року залишатиметься стриманим і залежатиме від масштабів російських атак на логістику, виробництво та енергетику, а також від урожаю, бюджетних стимулів і ситуації на Близькому Сході.