Російські війська застосували проти України ударні безпілотники з незвичною конструкцією — так званими «вусами». Про це повідомив радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов («Флеш») у Telegram, опублікувавши відповідне фото.

За словами Бескрестнова, наразі точно невідомо, для чого призначені ці елементи. Він підкреслив: «Ми поки точно не знаємо, навіщо потрібні ці вуса. Це точно не антени». Згодом Бескрестнов уточнив, що «вуса» на дронах є звичайними механічними детонаторами: всередині конструкції розташовані металева трубка та стрижень, які замикаються при контакті з об'єктом і запускають вибуховий механізм. За його словами, коли ці елементи торкаються перешкоди, електричне коло замикається і надходить команда на підрив бойової частини. Бескрестнов наголосив, що конструкція проста і не містить складних сенсорів чи датчиків.

У коментарях до допису користувачі висловили кілька припущень щодо можливого призначення «вусів». Зокрема, одна з версій — це контактні елементи для ураження дрібних цілей, наприклад, ліній електропередач чи веж. Інший коментатор припустив, що конструкція може бути додатковим тригером детонатора, подібно до тих, що використовують на FPV-дронах. Також висловлювалася думка, що «вуса» можуть бути елементом керування — рулевим пристроєм із площиною, що обертається на сервоприводі. Однак жодна з цих версій офіційно не підтверджена.

Передумови

Як зазначає Бескрестнов, 30 вересня Росія вперше застосувала реактивний безпілотник зі спеціальною кумулятивно-ріжучою бойовою частиною (КРСН), призначеною для ураження високовольтних опор і залізних мостових конструкцій. За його словами, конструкція КРСН передбачає основний заряд масою 40 кг і чотири додаткові модулі ураження. Бескрестнов вважає, що російські війська можуть планувати атаки на важливі високовольтні лінії електропередач.

Крім того, росіяни вже понад рік використовують «Шахеди» та «Гербери» як носії для FPV-дронів. За словами Бескрестнова, на один безпілотник можуть кріпитися два FPV, якими керують через LTE-модем, однак ефективність такої конструкції залишається низькою.

«Ми поки точно не знаємо, навіщо потрібні ці вуса. Це точно не антени», — написав Сергій Бескрестнов.

Раніше Бескрестнов також повідомляв, що Росія почала використовувати реактивні «Шахеди», які майже одразу після виробництва відправляють на бойові завдання. На уламках збитих дронів він виявив маркування з датами виготовлення деталей — 3 і 4 вересня 2026 року, зазначивши, що самі безпілотники були зібрані ще пізніше.

За даними джерел у Силах оборони, Росія суттєво наростила виробництво нових модифікацій ударних дронів: щомісяця випускається до 2000 одиниць «Герані-4» та «Герані-5». Збільшити виробництво вдалося завдяки згортанню складання попередньої версії «Герань-3» і перенаправленню комплектувальних на новіші моделі. Однак масштабування обмежує дефіцит турбореактивних двигунів, які Росія переважно отримує з Китаю, а також спроби налагодити власне виробництво цих двигунів.

Окремою загрозою залишаються великі запаси звичайних поршневих «Шахедів» — станом на минулий тиждень їхня кількість могла сягати близько 10 тисяч одиниць.

Росія продовжує масовані дронові та ракетні атаки по українських містах, зокрема Києву та Одесі. Експерти відзначають, що такі удари мають не лише військовий, а й психологічний ефект, створюючи постійне навантаження на систему ППО та цивільну інфраструктуру. Додатковою загрозою є дистанційно керовані FPV-дрони, оператори яких можуть перебувати на території РФ. Для протидії цим атакам Україні необхідне подальше посилення низьковисотної ППО, систем виявлення та локального захисту критичної інфраструктури.

Окремо Бескрестнов попереджає про підготовку Росією нової повітряної загрози — недорогих крилатих ракет і реактивних дронів, здатних розганятися до 750 км/год, маневрувати та летіти на надмалих висотах. Зокрема, йдеться про компактні крилаті ракети типу «Бандероль», «Дань Т», «Дань М» і «Гербера 5». На відміну від нинішніх реактивних «Шахедів» зі швидкістю близько 500 км/год, нові засоби ураження можуть досягати 500–750 км/год. За оцінками, їхнє масове застосування можливе вже приблизно через пів року. Бескрестнов наголошує, що небезпека полягає не лише у швидкості — такі ракети можуть активно маневрувати та підходити до цілі на гранично малих висотах, що ускладнює їхнє виявлення та перехоплення.

Також повідомляється, що Росія використовує дрони буквально з конвеєра для ударів по українських АЗС. Напередодні російський дрон вдарив по території Інституту ядерних досліджень у Києві.

Останнім часом фіксується зміна конструкції реактивних «Гераней-5»: якщо раніше двигун розташовувався над фюзеляжем, тепер його монтують у задній частині корпусу. Це дозволяє росіянам збільшувати швидкість дрона до 600–700 км/год і більше. За оцінками, реактивний «Шахед» здатен пролетіти Київ із одного боку на інший приблизно за три хвилини.