Початкове кримінальне провадження щодо справи Сенниченка стосувалося скасування конкурсу з відбору постачальника сировини для Одеського припортового заводу (ОПЗ) у 2020 році. Про це йдеться у матеріалах сторони захисту, на які посилається блогер Михайло Шнайдер.

У лютому — на початку березня 2020 року ОПЗ оголосив конкурс на пошук партнера для давальницької переробки газу в мінеральні добрива. Серед учасників була компанія «Укрнафтобуріння», яка на фінальному етапі запропонувала найвигідніші цінові умови. Однак 10 березня наглядова рада ОПЗ скасувала конкурс.

Захист Сенниченка вважає, що заява Дубінського та подальший розвиток кримінального провадження пов’язані з інтересами «Укрнафтобуріння», серед співвласників якої тоді називали Ігоря Коломойського. Водночас ці твердження є позицією захисту і потребують перевірки разом з іншими доказами у справі.

У публікації також порушується питання, чи не використовувалося кримінальне провадження спочатку як інструмент у комерційному конфлікті, а згодом — у боротьбі за контроль над ОПЗ та Об’єднаною гірничо-хімічною компанією.

Окремо адвокат Богдан Устименко раніше заявляв, що звинувачення Сенниченка пов’язані з політикою Фонду державного майна щодо обмеження впливу великих приватних груп на державні підприємства. Цю позицію адвокат публічно висловлював у 2023 році.

Офіційна версія слідства суттєво відрізняється від аргументів захисту. За інформацією НАБУ і САП, справа стосується діяльності злочинної організації у Фонді держмайна, пов’язаної з епізодами щодо ОПЗ та ОГХК. 4 вересня 2026 року обвинувальний акт скерували до суду. За даними антикорупційних органів, дії учасників організації завдали державі понад 700 мільйонів гривень збитків.

«Захист звертає увагу на обставини виникнення першого провадження, заяву Дубінського та можливі комерційні інтереси навколо ОПЗ. Натомість НАБУ і САП стверджують, що розслідували діяльність злочинної організації та завдання збитків державним підприємствам. Остаточну оцінку цим обставинам має дати суд.»

Таким чином, у справі існують дві принципово різні версії її походження та розвитку: захист акцентує на комерційних інтересах і заяві Дубінського, а антикорупційні органи — на організованій злочинній діяльності у ФДМУ.