Двох братів, які залишалися останніми мешканцями села Блакитне на Запоріжжі, евакуювали після тривалого перебування під постійними обстрілами російських військ. Евакуація відбулася під час активних бойових дій, коли село вже було майже повністю зруйноване.
Як повідомляє кореспондентка ТСН Дарʼя Назарова, брати відмовлялися залишати рідне село навіть тоді, коли всі інші жителі вже виїхали. Вони пережили численні обстріли, зокрема й удар безпілотника «Шахед», який вибухнув поруч. Вирішальним фактором для евакуації стали проблеми із серцем у одного з братів — лікарі наполягли на його виїзді, а згодом і другий брат погодився залишити село, щоб не залишати родича самого.
Евакуація проходила під інтенсивною канонадою: за словами волонтера Ігоря Піліпушки, під час очікування на виїзд вони нарахували близько 11 авіабомб, що впали неподалік. Дорогою до села волонтери та поліція ризикували життям через постійну загрозу від російських дронів і обстрілів. Разом із братами евакуювали й безпритульного собаку, який зараз перебуває у транзитному центрі.
Після евакуації брати оселилися у гуртожитку в Запоріжжі. Вони згадують, що виживали у зруйнованому селі завдяки власному господарству та гуманітарній допомозі, а вдень виходили з дому лише вночі через небезпеку. За словами Миколи Діброви, російські військові навмисно полювали на них за допомогою дронів:
«Прямо на мене летів. Я йому дулю скрутив, слів божих сказав — він і полетів. До Жовтенького долетів, “пшак” — і збили. Молодці, добре стріляють».
Брати залишили у Блакитному всі речі та документи, взявши із собою лише найнеобхідніше. Від рідного дому залишилися лише кілька фотографій у телефоні.
Щодня з небезпечних сіл Запорізької області евакуюють десятки людей. За словами координатора транзитного центру Запоріжжя Дениса Книша, найбільше страждають ті, хто залишається під обстрілами до останнього — часто їм доводиться йти пішки під вогнем, а документи доводиться відновлювати вже після евакуації. Більшість переселенців поки залишаються в обласному центрі, сподіваючись повернутися додому після завершення бойових дій.

