Експерти Міжнародного валютного фонду провели оцінку ефективності української системи декларування активів та надали низку рекомендацій щодо її вдосконалення. Про це повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
За даними НАЗК, аналіз здійснювався на їхній запит у межах міжнародної технічної допомоги. У звіті МВФ «Вдосконалення системи декларування активів публічних службовців» містяться пропозиції щодо підвищення прозорості та підзвітності, а також оптимізації використання ресурсів для боротьби з корупцією. Експерти фонду наголосили:
«Система декларування майна в Україні є ключовим елементом забезпечення прозорості та підзвітності. Посилення ризик-орієнтованого підходу до перевірки декларацій, запровадження показників, орієнтованих на результат, а також посилення підтримки антикорупційних розслідувань і кримінального переслідування дадуть змогу зосередити обмежені ресурси на сферах із найбільшими вразливостями та посилити стримувальний і превентивний ефект системи».
Серед основних рекомендацій МВФ:
- Перегляд на законодавчому рівні кола суб’єктів декларування або зміна концепції декларування залежно від посади та мети подання декларації.
- Надання НАЗК доступу до іноземної фінансової інформації шляхом змін до законодавства.
- Усунення прогалин щодо державних підприємств: встановлення чітких критеріїв для їх віднесення до державних, а посадових осіб — до декларантів.
- Визначення НАЗК компетентним органом у сфері протидії відмиванню коштів для кращої взаємодії з Держфінмоніторингом.
- Надання доступу до інформації про закордонні банківські рахунки через зміни до Податкового кодексу та закону «Про запобігання корупції».
Також експерти радять посилити інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів і впровадити ризик-орієнтоване визначення пріоритетів під час перевірок декларацій та моніторингу способу життя осіб, що працюють у сферах з підвищеними корупційними ризиками.
У МВФ також комплексно оцінили архітектуру фінансового контролю — від системи оцінки ризиків декларацій, автоматизованої та повної перевірки, моніторингу способу життя до взаємодії НАЗК з іншими державними органами, такими як Держфінмоніторинг, Державна податкова служба, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ, а також міжнародного інформаційного обміну.
Раніше НАЗК повідомляло, що за результатами аналізу декларацій за 2025 рік посадовці та члени їхніх сімей задекларували криптовалюту на суму майже 839 млн грн, причому найбільші обсяги криптоактивів задекларували київські чиновники.

