Світові ціни на зернові різко зросли на тлі загострення атак між Україною та Росією на основні експортні об’єкти в акваторіях Чорного й Азовського морів, повідомляє Kyiv Independent. Обидві країни, які є серед найбільших виробників зерна, нині стикаються з труднощами у пошуку альтернативних маршрутів експорту під час активного збору врожаю.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у серпні індекс світових цін на продовольство досяг найвищого рівня з листопада 2022 року — 133,3 пункту. Світові ціни на пшеницю зросли на 15% порівняно з минулим роком, що посилюється спекотною та сухою погодою в Європі. Основна частина експорту України та Росії традиційно спрямовується до країн Близького Сходу й Африки саме через Чорне море, через яке проходить близько третини світових поставок зерна.

Експортні можливості обох країн суттєво обмежені через закриття більшості великих зернових терміналів. За словами Андрія Сізова, керівника консалтингової компанії Sovecon, внутрішні ціни на пшеницю в Росії впали нижче собівартості, а російський експорт зерна в серпні скоротився на 56% — до 2 млн тонн проти 4,5 млн тонн рік тому. Росія намагається переорієнтувати частину експорту на балтійські порти, однак їхня пропускна здатність не перевищує 10% від обсягів, які зазвичай відвантажуються через південні порти, а логістичні витрати зростають на 30–50 доларів за тонну. При цьому Латвія планує запровадити тариф у 300% на зерно з Росії та Білорусі, а Естонія готується повністю заборонити транзит російського зерна через свої порти.

Україна, зі свого боку, також наростила удари по російській зерновій інфраструктурі, паралельно продовжуючи атаки на нафтогазову галузь РФ. Водночас російські дрони та ракети регулярно атакують порти Одеської області. За оцінкою Forbes Україна, якщо блокада Чорного моря триватиме до кінця 2026–2027 маркетингового року, Україна може втратити понад 5 млрд доларів експортної виручки.

«Світ уже реагує: ціни суттєво зросли, але ще є великий потенціал для подальшого зростання, адже ми ще не досягли рівнів 2022 року, хоча ситуація зараз значно критичніша», — зазначила Марія Бєлікова, оглядачка ринку зерна Fastmarkets Agricensus.

Після виходу Росії з «зернової угоди» в липні 2023 року ситуація на ринку ще більше ускладнилася. Росія використовує продовольство як «тиху зброю», намагаючись послабити позиції України на світовому ринку зерна та вплинути на країни Африки, Азії та Близького Сходу. За даними Мінекономіки України, з 2022 року Росія вивезла з окупованих територій 15 млн тонн українського зерна, з яких понад 2 млн тонн — через захоплені порти.

Поки покупці намагаються відкласти закупівлі, попит зміщується на ринки Румунії, Болгарії, США та Австралії. Водночас російський уряд скасував експортні мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу до кінця року, але ці заходи навряд чи суттєво підтримають доходи аграріїв через масштабні логістичні обмеження. За словами Сізова, фінансовий стан російських фермерів гірший, ніж українських, через високі експортні податки, які діяли раніше.