Двоє з трьох українських підлітків переконані, що навчання у школі не впливає на їхнє майбутнє та кар’єру, а майже половина учнів не володіє базовими навичками читання й математики. Про це заявив український освітній експерт і колишній директор Вінницького ліцею №9 Олександр Козлов, коментуючи результати міжнародного дослідження PISA 2025.

За словами Козлова, офіційні звіти чиновників про «стійкість системи» не відображають реального стану освіти. Він наголосив, що діти втратили довіру до навчального процесу, а результати PISA є «офіційним оголошенням банкрутства всієї чиновницької піраміди». Педагог зазначає: «Поки керівництво Міністерства освіти і науки у своїх затишних кабінетах щотижня вигадує нові пафосні гасла про «незламність вітчизняної освіти» і урочисто повідомляє, що «система вистояла», самі діти винесли цій паперовій фортеці остаточний і безжальний вирок. 64% українських підлітків вважають, що навчання у школі не має жодного стосунку до їхнього майбутнього та успішної кар’єри. Це не просто цифра. Це офіційне оголошення про банкрутство всієї чиновницької піраміди. Це двоє з трьох українських дітей, які щодня прокидаються о сьомій ранку, щоб вісім годин поспіль відбувати виснажливу каторгу».

«Вони не навчаються — вони відбувають панщину. Зазубрюють відірвані від життя параграфи з підручників, конспектують тонни порожнього тексту й розв’язують абстрактні задачі лише для того, щоб їх залишили у спокої», — підкреслив Козлов.

Експерт вважає, що причина кризи — не у втомлених учителях чи учнях, а у відриві Міністерства освіти і науки від реальних потреб. Замість розвитку критичного мислення, цифрової гігієни та фінансової грамотності, школи змушені працювати за застарілими програмами та займатися бюрократичною звітністю. Через це підлітки шукають необхідні навички самостійно — в інтернеті чи у репетиторів, а шкільні уроки сприймають як обтяжливий обов’язок.

За даними PISA 2025, лише 55% підлітків досягають базового рівня читацької грамотності (рівень 2 і вище), а 45% залишаються нижче цього рівня. Найвищого рівня (5–6) досягають лише 0,7% учнів. Середній бал з читання у 2025 році становить 418, тоді як у 2022-му було 427, а у 2018-му — 466. Читання стало найслабшою сферою серед трьох основних напрямів, причому дівчата випереджають хлопців на 32 бали.

Математика також залишається проблемною: середній бал 15-річних школярів — 431, що нижче за середній показник країн ОЕСР (463 бали). Базового рівня математичної грамотності досягають 54% учнів, а 46% не демонструють навіть мінімальних знань. До найвищих рівнів доходять лише 2,6% підлітків.