Міністерство культури презентувало проєкт нової Стратегії інформаційної безпеки, який вже пройшов погодження та найближчим часом може бути винесений на розгляд уряду.

Як повідомила директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ під час презентації, до підготовки документа залучили понад 20 органів державної влади.

В Україні діє закон «Про національну безпеку України», який визначає існування Стратегії національної безпеки як основного документа для планування інших стратегій у сфері безпеки. Чинну Стратегію національної безпеки затвердили у 2020 році, а попередня діяла до 2025 року разом із відповідним операційним планом.

Ганна Красноступ пояснила, що роботу над новою стратегією розпочали ще у січні 2025 року, і наразі підготовлено її перший драфт. Вона зазначила: «Ми узгоджуємо остаточну редакцію тексту проєкту стратегії з апаратом РНБО. Після цього вона в нас готова для внесення на розгляд уряду в установленому порядку. Що це означає? Уряд схвалює, передає в апарат РНБО. Її розглядає РНБО, затверджує, передає президенту на затвердження указом президента».

У проєкті нової стратегії головний акцент зроблено на перехід до проактивної інформаційної безпеки — від реагування на загрози до системного прогнозування, раннього виявлення та запобігання. Мета документа — посилити спроможності держави щодо захисту інформаційного простору, підтримки соціальної та політичної стабільності, зміцнення обороноздатності, захисту суверенітету й територіальної цілісності, а також забезпечення прав і свобод громадян.

Період реалізації стратегії попередньо визначено з 2025 до 2030 року, але остаточні строки залежатимуть від дати затвердження документа.

Серед ключових викликів, які визначила робоча група, —

  • дезінформація та глобалізація дезінформаційних кампаній,
  • російські інформаційні маніпуляції та втручання,
  • штучний інтелект,
  • недостатній рівень медіаграмотності.

Загалом виділено вісім викликів, серед яких російська агресія, окуповані території, поширення дезінформації та стратегічні комунікації.

«Стратегія спрямована на те, щоб посилити здатність держави виявляти, запобігати та нейтралізувати інформаційні загрози, зберігати інформаційний зв’язок з окупованими територіями та проводити реінтеграцію, захищати інформаційне середовище, забезпечити рівний доступ до української інформації з усіх регіонів і посилити стійкість до інформаційних атак», — зазначила Ганна Красноступ.