З 23 вересня Росія розпочала масштабні атаки на інтернет-інфраструктуру України, намагаючись обмежити доступ українців до мережі та онлайн-сервісів. Основний удар припав на Київ, проте атаки фіксувалися і в інших регіонах, зокрема прифронтових містах, повідомляє УНІАН.

Протягом кількох днів під атаками опинилися найбільші дата-центри та провайдери столиці, серед яких MiroHost, Cityhost, UTELS, "Павутина", Etherlink, а також інфраструктура "Датагруп-Volia-lifecell", Cosmonova, "Омега Телеком", "Коло.ТБ" та інші. 1 жовтня було знищено дата-центр "Парковий" у Києві. Окрім фізичних атак, Росія посилила кібератаки: 1 жовтня відбулася потужна DDoS-атака на сервіси "Нової пошти", а 5 жовтня — на сайт АТБ.

Попри масштабність ударів, провайдерам вдалося відновити роботу мережі протягом дня, і для більшості користувачів це обмежилося лише короткочасними перебоями. У компанії "Датагруп-Volia-lifecell" зазначили, що дані клієнтів захищені завдяки резервуванню інфраструктури та підготовленим сценаріям дій у разі пошкоджень. Водночас оператори визнають, що атаки призвели до додаткових витрат на підтримку та відновлення мережі.

Чому Росії не вдалося вимкнути інтернет

Експерти пояснюють, що головною перевагою української інтернет-інфраструктури є її децентралізація. За словами Олександра Глущенка, експерта з телекомунікацій, на ринку працює близько тисячі операторів, і вимкнути їх одночасно практично неможливо навіть у межах одного міста. "Мобільні оператори, інтернет-провайдери і дата-центри — це окремі види діяльності з власною інфраструктурою. Інформацію знищити майже нереально, як і повністю обірвати зв’язок", — зазначає Глущенко.

Анатолій Фроленков, телеком-консультант, додає, що навіть після потужних атак мережа швидко переналаштовується, а більшість компаній вже підготували резервні копії даних та рознесли інфраструктуру, зокрема й за межі України. "Ніколи не кажи 'ніколи', але вимкнути повністю інтернет вони не змогли", — підкреслює він.

Наслідки для користувачів та бізнесу

Народний депутат та експерт з цифровізації Олександр Федієнко вважає, що держава має опікуватися лише захистом державних сервісів, а приватний бізнес повинен самостійно дбати про свою інфраструктуру. За його словами, уряд виділяє 518,3 мільйона гривень на підтримку державних установ, проте бізнесу не варто чекати на допомогу.

Єдиним відчутним наслідком для галузі експерти називають можливе підвищення тарифів на послуги провайдерів та дата-центрів. Додаткові витрати на резервування та відновлення інфраструктури, а також оренду потужностей за кордоном, зрештою можуть лягти на плечі кінцевих споживачів.

"Ми подбали про резервування інфраструктури, тому навіть після пошкодження датацентру продовжуємо забезпечувати роботу сервісів. Це стало можливим завдяки резервуванню інфраструктури та заздалегідь підготовленим сценаріям роботи у разі пошкодження наших об'єктів", — заявили у компанії "Датагруп-Volia-lifecell".

Фахівці сходяться на думці, що спроба Росії "вимкнути Київ" провалилася, а децентралізована структура української мережі залишається надійним захистом від подібних атак.