Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які представляють інтереси президента США Дональда Трампа, під час переговорів із Володимиром Путіним обговорювали не лише припинення війни Росії проти України, а й можливі бізнес-угоди щодо активів російської компанії «Лукойл». Про це повідомляє The New York Times із посиланням на власні джерела.

За даними журналістів, на зустрічах із Путіним, зокрема 5 вересня 2026 року, Віткофф і Кушнер розглядали питання багатомільярдної нафтової угоди, яка стосується портфеля родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій «Лукойлу». Ініціатором обговорення виступив сам Путін. Хоча офіційно заявляється, що Віткофф і Кушнер не отримають особистого прибутку, угода може принести вигоду людям із близького оточення Трампа.

Передумови

У жовтні 2025 року адміністрація Трампа запровадила санкції проти «Лукойлу» та «Роснефті». Міністерство фінансів США контролює процес продажу активів «Лукойлу», дедлайни для цього неодноразово продовжувалися. Серед потенційних покупців були такі компанії, як Chevron, Exxon Mobil, Quantum Energy Partners, International Holding Co (ОАЕ), Midad Energy (Саудівська Аравія) та Carlyle Group. За оцінками Bloomberg, вартість активів становить 22 мільярди доларів.

Однак, як зазначає 24 Канал, адміністрація Трампа відсунула від угоди американські компанії Chevron і Carlyle Group, натомість просуває групу, до якої входить інвестор Тодд Боелі — донор політичних проєктів Трампа. Серед інших претендентів — катарський конгломерат під контролем Мутаза і Рамеза Аль-Хайятів, які фінансували проєкти Кушнера, а також шейх Тахнун бін Заїд аль Нагаян, співвласник International Holding Co і партнер Віткоффа у криптовалютній компанії World Liberty Financial.

Конфлікт інтересів і реакції

Професор міжнародної політики Скотт Лукас вважає, що продаж активів «Лукойлу» людям із оточення Трампа створює конфлікт інтересів і може бути прикладом політичної корупції. За його словами, ті самі особи, які ведуть переговори щодо війни, одночасно зацікавлені у власній фінансовій вигоді:

"Вони самі, їхні партнери або члени їхніх родин потенційно можуть отримати від цієї угоди фінансову вигоду. Це політична корупція, яка відбувається просто у нас на очах."

Кремль, за даними джерел, використовує бізнес-угоди як «наживку» для американських посередників, сподіваючись домогтися зняття санкцій і нормалізації відносин ще до завершення війни. Радник Путіна Кирило Дмитрієв активно просуває цю ідею, а посланець Трампа Джон Коул пропонував Кремлю звільнення політичних в'язнів в обмін на послаблення санкцій.

Перспективи переговорів

Попри спроби досягти компромісу, переговори щодо енергетичного перемир'я не дали результату. Путін публічно відмовився від припинення вогню, заявивши, що навіть у разі зупинки атак на нафтопереробні заводи Росія не зможе експортувати більше дизелю через санкції. США, зі свого боку, готові розглядати зняття обмежень лише після завершення війни проти України, але Кремль вимагає значно ширших поступок.