Щороку 1 серпня православні України відзначають Медовий Спас, також відомий як Маковій. Після церковної календарної реформи дата святкування змістилася з 14 серпня, але традиції залишилися незмінними.

Маковея має як церковне, так і народне значення. У цей день вшановують пам’ять мучеників Маккавеїв, а в народі свято пов’язують із маком, що й відображено в назвах – «Маковій», «Макотрус». Також його називають Медовим Спасом, адже у церквах освячують свіжий мед. З цього дня починається двотижневий піст – спасівка. Про традиції святкування в Україні розповіло BBC News Україна.

Зранку віряни несуть до храмів «маковійчики» – невеликі букети з маку, квітів та трав. У містах, зокрема в Києві, їх часто продають біля церков. Там можна побачити як прості букети, так і складні флористичні композиції. Раніше створення «маковійчиків» було традиційним заняттям жінок у кожній родині.

Подарунок має глибоку символіку: мак додають для краси та благополуччя, гортензію – на красу, любисток – щоб любили, чебрець – щоб приваблювати парубків. Усередину кладуть макові головки або соняшник, а довкола – бархатці, георгіни, барвінок, м’яту, полинь, тисячолистник та інші рослини. Іноді з трав роблять фігурки, схожі на ляльок.

Після освячення «маковійчик» зберігають за іконами як оберіг і «ліки». Сухими травами окурювали худобу для здоров’я, купали немовлят, а дівчата мили ними волосся для кращого росту. У різних регіонах до букетів додавали овочі – наприклад, на Поліссі кладуть моркву, кукурудзу, бобові, кріп. Загалом на Маковея освячують новий урожай: овочі, іноді навіть гарбузи.

На Поділлі освячували цілий сніп із трав і овочів, з яким обходили господарство, сподіваючись на добрий врожай наступного року. Сніп залишали на кілька днів біля входу в дім.

Освячений мак вважали потужним оберегом. Із ним обсипали худобу та молодят, щоб захистити від злих сил і «псування». У народних віруваннях мак мав захисну силу проти відьом, упирів і нечисті: вважалося, що вони не можуть зашкодити, поки не зберуть усі зернятка. Особливо цінувався мак із першої маківки. Навесні його сіяли на городах і в садах, а дівчата вплітали квіти в коси та плели вінки.

На Правобережній Київщині зберігся звичай встановлювати напередодні «Маковея» – високий шест, прикрашений зеленню і квітами. У різних селах він може бути від невеликого до десятиметрового. Парубки привозять сосновий шест із лісу, дівчата його прикрашають, а зверху ставлять гарбузову «голову» зі свічкою всередині.

Поруч із цим знаком розпалюють вогнище, влаштовують спільне частування і гуляють до ранку, слідкуючи, щоб сусіди не зруйнували конструкцію – це вважається великим образою. На стіл готують традиційні страви: шулики з маком і медом, медяники, пироги, вареники з маком, а також подають грушевий кисіль.

У день Спаса також освячують фрукти, якими прикрашають маковий стовп, а потім його спалюють, щоб дим «пішов до Бога». Крім того, освячують воду – у храмах, колодязях або річках. Вважається, що вона має цілющі властивості і захищає від недуг і злих сил.