Власники нерухомості часто стикаються з проблемою відсутності їхнього майна в електронному Державному реєстрі речових прав, що ускладнює підтвердження права власності. Юристи пояснили, як діяти у таких випадках, зокрема коли квартира або будинок оформлені до 2013 року, коли майно не введене в експлуатацію, документи знищені війною або спадщина не оформлена.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запрацював повноцінно лише у 2013 році. Якщо квартира чи будинок були приватизовані або збудовані раніше і не реєструвалися повторно, інформація про них зберігається лише у паперових архівах БТІ або старих реєстрах. Адвокатка ETERNIX Вікторія Гаврилкіна пояснює: "Якщо майно купувалося чи оформлювалося раніше, інформація про нього є лише на паперових носіях. Програма автоматично 'бачить' лише електронні записи". У такій ситуації власнику потрібно звернутися до ЦНАПу або нотаріуса, щоб внести відомості про право власності до реєстру.
Юрист ЮК "Приходько та партнери" Олександр Солодовик додає, що для системи нерухомість, оформлена до 2013 року, часто просто не існує. Він радить заздалегідь оцифрувати документи і оновити технічний паспорт, щоб уникнути проблем у майбутньому.
Ще одна складність виникає з приватними будинками, які не введені в експлуатацію. За словами Вікторії Гаврилкіної, право власності на новозбудоване майно виникає лише після введення в експлуатацію та державної реєстрації. "До цього моменту будинок юридично вважається набором будівельних матеріалів", — наголошує вона. Якщо будинок зруйнований, скористатися "будівельною амністією" неможливо, тому доводити право власності доводиться через суд, використовуючи документи на землю, будівельний паспорт, договори з підрядниками, квитанції, фотографії та свідчення сусідів. Олександр Солодовик підкреслює, що для будинків, збудованих до 1992 року, існують окремі судові механізми захисту, тоді як для пізніших — практика складніша.
Втрата документів через війну — ще одна поширена проблема. Вікторія Гаврилкіна радить спочатку шукати дублікати в архівах БТІ або у нотаріусів. Якщо архіви знищені, власнику доведеться звертатися до суду з позовом про визнання права власності. Для підтвердження можуть використовуватися квитанції за комунальні послуги, довідки про сплату податку, витяги з погосподарських книг, рішення місцевої влади про виділення землі чи присвоєння адреси. Юрист Олександр Солодовик наголошує: "Вам потрібно довести судді, що ви там жили і були власником". Він радить збирати будь-які можливі докази — фотографії, договори на комунікації, показання сусідів.
Проблеми виникають і у спадкоємців, якщо майно не було зареєстроване за життя спадкодавця. Вікторія Гаврилкіна пояснює, що нотаріус відмовить у видачі свідоцтва через відсутність реєстрації права власності. У такому разі спадкоємцю доведеться звертатися до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування, після чого нерухомість реєструють у ДРРП. Олександр Солодовик підтверджує цей алгоритм: "Йдете до нотаріуса і просите оформити спадщину. Він вам офіційно відмовляє. З цією відмовою йдете до суду. Суд визнає за вами право власності на знищене майно в порядку спадкування".
Юристи радять не відкладати оформлення документів і не чекати проблем. Олександр Солодовик наголошує: "Отримання компенсації за зруйноване — це марафон, а не спринт. Не чекайте, поки держава магічним чином усе спростить. Починайте відновлювати папери, шукати копії техпаспортів та звертатися до юристів уже сьогодні". Він також рекомендує оцифрувати документи, зберігати їх у хмарних сховищах і робити детальну фотофіксацію майна, що може стати важливим доказом у разі втрати.
Раніше Фокус писав про процедуру вилучення та реалізації нерухомого майна боржника в Україні та відповідні законодавчі норми.