Росія намагається використати ідею зовнішнього управління Україною для тиску на західних партнерів Києва та демонстрації нібито безпорадності української влади. Про це заявила Людмила Покровщук, докторка філософії та експертка із зовнішньої і внутрішньої політики, в ефірі телеканалу "Еспресо" та Slawa.TV.

За словами Покровщук, Москва нині випробовує різні пропозиції для подальшого дипломатичного процесу. Однією з таких ідей стала участь Росії у зовнішньому управлінні Україною під егідою ООН, після чого, за задумом Кремля, мали б відбутися вибори нового українського керівництва. Експертка вважає, що Росія й надалі намагатиметься затягувати переговори, зберігаючи постійний майданчик для консультацій.

"Росіяни однозначно будуть просувати те, що вже було. Їм потрібна ця інституційна сталість перемовного процесу — щоб постійно домовлялися, домовлялися і домовлялися", — підкреслила Покровщук.

Крім того, Кремль, на думку експертки, використовує тему внутрішньополітичної ситуації в Україні як аргумент для тиску на США та європейських партнерів Києва. "Росія буде показувати, що Україна недієва, що вона не може приймати рішення, що немає кому приймати рішення. А можливо, давайте все-таки зробимо вибори або спочатку зовнішнє управління", — зазначила вона.

Покровщук переконана, що США та європейські країни навряд чи погодяться на такий сценарій, однак Вашингтон може підтримати створення постійного майданчика для переговорів. Серед можливих локацій вона назвала Туреччину та Ватикан, відзначивши: "Можливо, все-таки вдасться домовитися, щоб це був Ватикан. Це був би дуже цікавий майданчик для перемовин".

Експертка також наголосила, що тема зовнішнього управління може стати дипломатичною картою у ширшій грі між США, Китаєм і Росією. Для Китаю, зокрема, важливим є питання поглиблення військової співпраці Москви з Північною Кореєю, оскільки ескалація на Корейському півострові не відповідає інтересам Пекіна.

30 серпня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч президентів США Дональда Трампа та України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним можлива лише для фіксації вже досягнутих домовленостей, а не для самого процесу врегулювання.