У Києві стартував пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека», який має об’єднати всі публічні бібліотеки міста в спільну інформаційну систему. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
Проєкт передбачає, що мешканці столиці зможуть користуватися одним читацьким квитком для всіх бібліотек, переглядати наявність книжок онлайн і бронювати потрібні видання. Наразі до системи вже підключені три дитячі бібліотеки: Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей, бібліотека №2 та бібліотека №119 Деснянського району. Читацький квиток, оформлений в одній із них, діє у всіх трьох, а підключення інших дитячих бібліотек триває. У майбутньому систему планують інтегрувати з сервісами «Київ Цифровий» та Порталом послуг Києва.
Як пояснив директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк, раніше бібліотеки користувалися програмним забезпеченням, яке не оновлювалося з 2014 року і часто мало російське походження. Тому місто вирішило створити власну муніципальну систему, яка відповідатиме сучасним потребам. За словами директорки департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторії Іцкович, зараз розробляється функціонал особистого читацького кабінету, єдиного електронного каталогу та онлайн-бронювання книжок.
«Для бібліотекарів це насамперед спрощення щоденної роботи, автоматизація процесів і можливість працювати з єдиною базою даних. Водночас ми бачимо цю систему і як додатковий сервіс для читачів та інших користувачів бібліотек», — зазначив Сергій Анжияк.
Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй вказала на низку проблем: у повідомленнях КМДА не названо конкретне програмне рішення, хоча, за її словами, використовується сучасна open source система, яку доопрацьовують. Вона підкреслила, що у Києві впроваджують «платформу бібліотечних сервісів», побудовану на нових міжнародних стандартах, яка потенційно дозволить автоматизувати роботу і з електронними книжками від видавців. Бруй також звернула увагу, що термін «електронна бібліотека» зазвичай означає повнотекстову базу, а тут ідеться про платформу сервісів.
Серед головних викликів експертка назвала перенесення даних із різних старих систем без втрат, організацію роботи з базою читачів і захист персональних даних. Вона наголосила, що спільна робота бібліотекарів у єдиній системі потребує чіткого розмежування прав доступу та юридичного опрацювання питань приватності.
Бруй також підкреслила, що міські ініціативи не скасовують потреби у загальнонаціональних рішеннях: держава має створити Національну систему централізованої каталогізації, перевести державні бібліотеки на сучасну платформу, розгорнути зведені каталоги та інформатизацію на місцях. Водночас вона застерегла від розробки власного програмного забезпечення з нуля за державні кошти, назвавши це неефективним використанням ресурсів.