26 вересня 2022 року підводні вибухи на газопроводах Nord Stream спричинили найбільший в історії викид метану та зупинили постачання російського газу до Німеччини. За даними Al Jazeera, цей інцидент став символом провалу політики «змін через торгівлю», яку Берлін проводив щодо Москви, сподіваючись пом’якшити її політику через економічні зв’язки.

Після вибухів увага прикута не лише до енергетичної безпеки, а й до політичних наслідків. Німецькі слідчі звинувачують у диверсії українських громадян — зокрема, Володимира Журавльова, якого нещодавно заарештували в хорватському місті Пула для екстрадиції до Німеччини, та Сергія Кузнецова, якого торік затримали в Італії. За інформацією Al Jazeera, Кузнецов працював на українську розвідку й скаржився, що його «залишили» без підтримки країни.

Підрив Nord Stream суттєво вплинув на енергетичну політику Німеччини, яка до того отримувала 55% газу з Росії. Як зазначає професорка Інституту економічних досліджень у Берліні Клаудія Кемферт, «саботаж Nord Stream підкреслив головний урок енергетичної кризи 2022 року — Німеччина стала занадто залежною від російського газу». Вона наголошує, що після інциденту країна прискорила розвиток інфраструктури для зрідженого газу та зробила ставку на диверсифікацію й відновлювані джерела енергії.

«Чим менше Німеччина залежить від імпортних викопних енергоносіїв, тим стійкішими стають її економіка та енергосистема», — підкреслила Кемферт.

Однак питання щодо причетності до підриву залишаються політично чутливими у відносинах Берліна й Києва. Український президент Володимир Зеленський неодноразово заперечував участь України в організації вибухів, заявивши: «Німеччина дуже добре знає, що Україна не була причетна до реалізації та самої ідеї цієї операції».

Попри це, Німеччина наполягає на розслідуванні та судовому переслідуванні підозрюваних, що, як зазначає експерт ACLED Крістіан Влас, є питанням принципу й верховенства права. Поки що судові процеси не впливають на підтримку України з боку Берліна. Водночас експерти попереджають, що майбутнє відносин може залежати від політичних змін у Німеччині, зокрема, якщо до влади прийде правопопулістська партія AfD, яка виступає проти підтримки України та за відновлення співпраці з Росією.

Історія з Nord Stream стала ще одним випробуванням для українсько-німецьких відносин, які вже переживали напруження через питання постачання зброї та інтеграції України до ЄС і НАТО.