Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт, який розширює права військовослужбовців Збройних Сил України щодо повідомлення про корупційні порушення та гарантує їм правовий захист. Про це повідомили у Міністерстві оборони України.
Документ передбачає внесення змін до Дисциплінарного статуту ЗСУ. Відтепер військові зможуть інформувати про можливі корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення, а також інші порушення Закону України «Про запобігання корупції», звертаючись до уповноважених підрозділів або відповідальних осіб із питань запобігання та виявлення корупції. Раніше статут дозволяв звернення переважно у випадках незаконних рішень чи дій командирів щодо самих військовослужбовців.
Законопроєкт також встановлює окремі гарантії для тих військових, які отримають статус викривача. За подання повідомлення про можливі порушення вони не можуть бути звільнені з військової служби, змушені звільнитися, притягнуті до дисциплінарної відповідальності чи зазнати інших негативних наслідків. Крім того, передбачена можливість заохочення таких військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту.
Військові зможуть самостійно обирати спосіб передачі інформації про корупцію. Серед каналів зв’язку передбачені:
- внутрішні — Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії;
- регулярні — звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, НАБУ, ДБР або органів прокуратури;
- зовнішні — повідомлення засобам масової інформації, громадським об’єднанням чи професійним спілкам.
Директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, полковник юстиції Сергій Степанян, наголосив, що ці зміни мають забезпечити належний правовий захист військовослужбовців, які повідомляють про корупцію:
«Ці зміни підвищать прозорість у військових структурах, посилять механізми запобігання корупції та гарантуватимуть надійний захист викривачів від можливих переслідувань чи тиску», — сказав Сергій Степанян.
Законопроєкт ще має пройти розгляд у Верховній Раді України, після чого його має підписати Президент. Лише після цього документ набуде чинності.

