Російські війська досягли помітних тактичних успіхів на флангах Костянтинівського напрямку та можуть вийти на ближні підступи до Слов’янська і Краматорська вже цієї осені. Про це повідомляє військовий оглядач Костянтин Машовець.

За його словами, просування росіян стало можливим завдяки кільком факторам:

  • активним діям штурмових груп на флангах Костянтинівського району оборони ЗСУ,
  • успішним наступам у напрямку Слов’янська, що дозволило перекидати сили на схід від Краматорська,
  • триваючому наступу на правому фланзі угруповання «Центр» у напрямку Добропілля, що ускладнює оборону Костянтинівки та Дружківки для українських військ.

Водночас, як зазначає Машовець, російське командування поки не досягло головної проміжної мети — широкого прориву до Дружківського району оборони ЗСУ та початку його штурму. Хоча на лівому фланзі 3-ї загальновійськової армії росіяни вже наблизилися не лише до Дружківки, а й до самого Краматорська.

Оперативна ситуація на Краматорському напрямку

Темп просування росіян із південного заходу та півдня залежить від впертих оборонних боїв ЗСУ в районі Костянтинівки. Для утримання цього напрямку російське командування змушене залучати значну частину 8-ї загальновійськової армії та майже увесь 3-й армійський корпус, а також підкріплення з 51-ї та 3-ї армій. Це зменшує можливості для охоплення Дружківки.

Водночас на лівому фланзі 3-ї армії противник отримав можливість прорватися безпосередньо на Краматорськ зі сходу, оминаючи Костянтинівку і Дружківку. Інтенсивне просування штурмових груп у напрямку Новодмитрівка – Молочарка дозволяє росіянам тиснути на захід від Часового Яру та прискорювати рух у напрямку Часів Яр – Дружківка. Однак дії вздовж річки Казенний Торець у напрямку Дружківки менш успішні, хоча інфільтрація штурмових груп триває.

«Росіяни змогли підійти до агломерації (причому лише на деяких вузьких ділянках) виключно зі сходу. Більше того, досягнення самого цього охоплення (як передумови для подальшого наступу та штурму Слов’янська та Краматорська) наразі також залишається "дуже туманним"», — зазначає Костянтин Машовець.

Утримання українськими військами рубежу Новомиколаївка – Червоний Кут і району Торецьке – Торське – Павлівка – Приют гарантує, що бої за Дружківку будуть не менш запеклими, ніж за Костянтинівку, і росіянам, ймовірно, доведеться штурмувати місто «в лоб» зі сходу та південного сходу.

Перспективи наступу

Поки українське командування бореться за фланги, росіяни організували відносно успішний наступ у напрямку Слов’янсько-Краматорської агломерації зі сходу — на напрямках Сіверськ – Слов’янськ і Бахмут – Краматорськ. Це створює передумови для виконання першого етапу наступальної операції — виходу на ближні підступи до обох міст уже цієї осені.

Однак, як підкреслює Машовець, успішне завершення операції до кінця року виглядає малоймовірним, оскільки росіянам поки не вдалося забезпечити оперативне охоплення агломерації на достатню глибину. Найімовірніше, наступ триватиме «в лоб» зі сходу на вузьких ділянках фронту.