Сестри Марина та Карина Рижкові з Харкова розповіли, як їхнє життя під час війни фактично перемістилося до метро. Їхню історію включено до онлайн-музею «Голоси Мирних», повідомляє Фонд.
За словами сестер, війна стала для них реальністю вже понад чотири роки. За цей час вони неодноразово ставали свідками обстрілів рідного міста, навчилися розрізняти звуки ракет і безпілотників. Марина згадує випадок, коли під час прогулянки в парку вони почули наближення ракети, і, не встигнувши добігти до метро, сховалися під лавкою: «У той момент я розплющую очі й бачу цю хвилю диму та пилу. На нас летить величезна гілка».
Дівчата розповідають, що тепер гуляють лише поблизу станцій метро, щоб у разі небезпеки швидко дістатися укриття. За словами Марини, «наше життя, напевно, перемістилося в метро. Уроки в "метрошколі", заходи, виставки, виступи – усе це тепер відбувається в підземці. Жити зараз у Харкові – це дуже круто, але водночас небезпечно й лячно. Та я обожнюю наше місто».
Під час війни родина Рижкових виїжджала з Харкова до передмістя, однак, як зазначають сестри, не знайшла там безпеки. Згодом сім'я повернулася до міста, а дівчата продовжили навчання. Вони кажуть, що найбільшим порятунком для них стало мистецтво: Марина мріє стати професійною цирковою артисткою й хореографом, вже працює тренеркою для дітей і ставить власні номери, один із яких отримав гран-прі за кордоном. Карина хоче відкрити художню студію у Харкові.
Мати сестер, Вікторія Рижкова, зазначає, що дівчата не зосереджуються на страхах, спілкуються з однолітками, а свої почуття передають через малюнки, тренування та виступи. За даними Фонду, емоційному відновленню сестер допомогли зміни «Блогер Кемпу», в яких вони брали участь двічі.
Детальніше з історією родини Рижкових можна ознайомитися на порталі Музею «Голоси Мирних».