Штучний інтелект допоміг дослідникам з Університету Колорадо в Боулдері розв’язати складну задачу в галузі механіки рідин, яка залишалася невирішеною в їхній лабораторії понад півтора року. Про це йдеться у статті, опублікованій у журналі Journal of Fluid Mechanics.
Під час роботи над проблемою електрофорезу — руху заряджених частинок в електричному полі — науковці залучили модель Claude від компанії Anthropic. Виявилося, що для наночастинок, які у тисячу разів тонші за людську волосину, класичні правила не діють: швидкість їхнього руху залежить від форми частинки. Зокрема, якщо змінити форму з кола на овал, швидкість змінюється, тоді як дрібні нерівності на поверхні не мають впливу.
Штучний інтелект узяв на себе рутинні завдання: складні алгебраїчні обчислення, написання коду та створення графічних ілюстрацій. Водночас, як підкреслюють автори дослідження — доцент Анкур Гупта та аспірант Аркава Гангулі, — роль людини залишається ключовою. Головне завдання дослідників — ретельно перевіряти та тестувати результати, адже ШІ часто припускався малопомітних помилок, а весь процес із перевіркою тривав п’ять тижнів.
«Штучний інтелект може вигадувати переконливі помилки або підганяти міркування під очікуваний результат», — зазначають автори дослідження.
За їхніми словами, надмірна довіра до результатів ШІ без перевірки першоджерел може призвести до поширення хибних висновків. Водночас досвід показує, що ШІ стає потужним інструментом для наукових досліджень, якщо поєднувати його можливості з людським контролем.