Київ уже кілька днів перебуває під постійними повітряними тривогами через атаки реактивних дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія запускає по одному й тому ж маршруту — вздовж кордону з Білоруссю. Попри те, що траєкторія польоту відома заздалегідь, частина безпілотників все одно досягає столиці. Про причини цього та можливі способи протидії розповідає видання «Фокус» із посиланням на експертів та офіційних осіб.

Радник президента Сергій Бескрестнов («Флеш») зазначає, що дрони тримаються максимально близько до білоруського кордону, ймовірно використовуючи мережу білоруських мобільних операторів для навігації. За його словами, «Шахеди» під час польоту підключаються до базових станцій білоруського зв’язку через LTE-модеми. Попри те, що маршрут не змінюється й територія не є «джунглями Амазонки», українська ППО не завжди має достатньо ресурсів для перехоплення всіх цілей.

Військові фіксують, що саме українські винищувачі зараз полюють на реактивні «Шахеди», але фахівців, які можуть ефективно працювати по таких цілях, обмаль. Заглушити дрони складно через наявність супутникової навігації та стійкого зв’язку через LTE, а білоруський мобільний зв’язок уздовж кордону працює добре.

Проблеми з перехопленням і нові розробки

За словами заступника гендиректора компанії-виробника засобів радіоелектронної боротьби Анатолія Храпчинського, реактивні «Шахеди» не є складною ціллю для перехоплення, оскільки залишають тепловий слід і можуть бути уражені ПЗРК. Однак мобільні вогневі групи з кулеметами Browning M2 та іншою стрілецькою зброєю малоефективні проти таких дронів. Протиповітряна оборона має використовувати різні засоби, аналізувати характеристики цілей і будувати траєкторії перехоплення.

Міністр оборони України Євген Хмара повідомив, що українські фахівці вже випробували чотири потенційних перехоплювачі для реактивних БПЛА. За його словами, завдання — якнайшвидше довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць.

«Уже є чотири потенційних перехоплювача, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування. Завдання — максимально швидко довести ці рішення до необхідного рівня і масштабувати виробництво до тисяч одиниць», — заявив Євген Хмара.

Відставання в антидронових технологіях і удари у відповідь

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що Україна відстає у створенні антидронів, і це наслідок прорахунків попереднього керівництва Міноборони. За його словами, ще рік тому було відомо про підготовку Китаєм виробництва реактивних двигунів для дронів, але відповідних рішень в Україні не було. Зараз боротися з реактивними дронами можна лише за допомогою авіації та зенітно-ракетних комплексів, проте є дефіцит ракет до IRIS-T, NASAMS і Patriot.

Жданов наголошує на необхідності терміново запускати серійне виробництво перехоплювачів, навіть якщо перші партії доведеться збирати у спрощених умовах. Також експерт радить перенаправити українські дрони для ударів по пускових майданчиках російських дронів у Курській та Брянській областях, де, за супутниковими знімками, розгорнуті цілі авіаційні комплекси для запуску «Шахедів».

«Якщо відбиватися не виходить, треба наносити удари по стартових позиціях. Шукати склади в районі стартових позицій і туди теж наносити удари. А поки ми підлаштовуємося під життя, яке нам диктують росіяни», — підкреслив Жданов.

Контекст: виробництво дронів і політичний тиск

Як повідомив заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький, російський ВПК виконує місячні плани з виробництва основних типів ракет на 110–120%, а на серпень заплановано виготовлення близько 11 тисяч ударних БПЛА. Політичний експерт Вадим Денисенко вважає, що посилення атак по Україні, зокрема Києву, є частиною політичної стратегії Володимира Путіна.