Державна податкова служба України отримує інформацію про фінансові рахунки українських громадян і компаній за кордоном у рамках міжнародного автоматичного обміну даними, що діє відповідно до стандарту CRS (Common Reporting Standard). Про це повідомляє «Економічна правда» з посиланням на офіційні документи ДПС.
CRS — це розроблений ОЕСР стандарт, який зобов’язує банки, брокерів, страхові компанії та інші фінансові установи ідентифікувати податкове резидентство власників рахунків і щороку передавати визначений перелік даних податковим органам. Далі ці органи автоматично обмінюються інформацією з іншими країнами, резидентами яких є власники рахунків. Україна приєдналася до багатосторонньої угоди CRS, і станом на середину 2026 року такий обмін охоплює 121 юрисдикцію, зокрема всі країни ЄС, Велику Британію, Швейцарію, більшість офшорних центрів. Однак фактичний двосторонній обмін Україна наразі здійснює з 71 юрисдикцією.
Окрім автоматичного обміну, діє механізм індивідуальних запитів (EOIR), коли ДПС може звернутися до іноземних податкових органів щодо конкретної особи, компанії чи операції, якщо дані CRS неповні або потрібна додаткова інформація. Наприклад, якщо за результатами обміну виявлено, що українець має на закордонному рахунку значну суму, яка не відповідає його офіційним доходам, податкова може запросити розширені банківські виписки.
У 2024 році пілотний обмін охопив переважно рахунки фізичних осіб із високою вартістю та нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року. За даними ДПС, вже отримано інформацію про десятки тисяч рахунків українських резидентів у ЄС. У 2025 році до обміну додадуться рахунки з меншою сумою, а у 2026-му — дані по рахунках у Швейцарії за весь 2025 рік. Отримані дані зіставляються з податковими деклараціями та звітністю про контрольовані іноземні компанії (КІК). Хоча під час воєнного стану санкції за нерозкриття КІК не застосовуються, ДПС накопичує інформацію для подальших перевірок.
«Громадянин Х є контролюючою особою компанії Y, яка має на рахунку Z євро», — такий приклад передачі інформації наводить ДПС у випадку, якщо українець володіє компанією на Кіпрі, а банк розкриває структуру власності до кінцевого бенефіціара.
У рамках CRS податкові органи отримують такі дані: ідентифікаційні відомості власника рахунку (ПІБ, адреса, дата й місце народження, податковий номер), для компаній — дані про бенефіціарів, номер рахунку, назву та ідентифікатор фінансової установи, залишок на рахунку, суми відсотків, дивідендів, доходів чи виручки від продажу активів.
Ключовим для передачі інформації є податкове резидентство власника рахунку, а не громадянство. Банки зобов’язані перевіряти дані клієнтів і, за потреби, вимагати додаткові документи для підтвердження резидентства. З серпня 2026 року ДПС та Держприкордонслужба автоматично обмінюються даними про перетин кордону, що дозволяє точно визначати кількість днів перебування громадянина в Україні чи за кордоном.