Росія знову активізувала спроби нав’язати Україні власний сценарій врегулювання конфлікту, пропонуючи провести вибори в обмін на поступки щодо Донбасу. Про це пише Олексій Копитько, аналізуючи останні заяви заступника глави МЗС Росії Михайла Галузіна.
Згідно з новою логікою, яку просуває російська сторона, для досягнення "всеосяжних домовленостей" і "усунення причин конфлікту" потрібна "легітимна влада" в Україні. Відтак, Москва наполягає на проведенні виборів. Росіяни пропонують, щоб для організації виборчої кампанії в Україні було встановлено тимчасове управління під егідою ООН за участю США, Європи, Росії та інших сторін. Одним із завдань такого управління мало б стати блокування військової допомоги Україні. Після цього, за задумом Кремля, новообраний президент і парламент мали б імплементувати "всеосяжні домовленості".
"Формула російських терористів така: хочете припинити страждання та отримати бажані вибори для зміни набридлої влади – віддайте крихітки Донбасу, які й так зруйновані і триста років вам не потрібні", — зазначає Копитько.
Автор підкреслює, що Росія не має "свого" кандидата на майбутніх президентських виборах в Україні, тому її мета — не перемога конкретної особи, а створення ситуації, коли не буде загальновизнаного легітимного переможця. Це може призвести до хаосу, коли армія перестане виконувати накази, а країна опиниться під загрозою зовнішнього управління. Серед можливих сценаріїв — зрив виборчої кампанії через провокації або організація голосування так, щоб значна частина суспільства чи армії не визнала результатів.
Копитько також звертає увагу, що навіть у разі прийняття подібних російських ідей, реалізувати їх у межах чинної Конституції України неможливо. Внесення змін до Основного Закону — складний і технічно малореальний процес в нинішніх умовах, однак теоретично можливо ухвалити нову Конституцію. У цьому контексті роль президента зводиться до формального підпису, а основні рішення ухвалюватимуться у парламенті.
На думку автора, у нинішній ситуації реальні легітимні зміни у владі можливі лише через парламент, і саме цей орган може стати об’єктом тиску та спроб переформатування з боку Росії.